Проповідь у неділю перед Різдвом Христовим

В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Амінь.
Слава Ісусу Христу. 
Колись, років двадцять тому, одна жінка-парафіянка запропонувала собаку породи чорний тер’єр і дала паспорт на цю собаку. Я ніколи до того не знав, що собака може мати паспорт. І в цьому паспорті записаний родовід собаки. І не просто так він був написаний. Царів і пророків там не було, але були чемпіони на виставках в Мінську, в Ростові, в Донецьку – 11 поколінь собак. 

До чого я це веду? Відносно сьогоднішньої Євангелії, адже Матфей вичислює родовід Ісуса Христа: 14 родів, 14 родів і 14 родів. Багато, правда. 42 роди виходить. 

А скажіть, як звали вашу прабабусю? А в четвертому чи п’ятому поколінні хтось згадає? Не знаєте. Чому люди так піклуються про собак, а не про себе? Скажете, що це не має ніякого значення? Це має дуже велике значення, коли людина слідкує за родоводом. Тому що виховання самої людини – це не означає, що вона потрапила до хорошого вчителя, хорошого вихователя. Ні. Виховання людини складається з чотирьох поколінь, як Ісус Христос говорить – до третього, до четвертого покоління. Не кожну дитину можна однаково виховати, однаково навчити, бо там ще і генетика відіграє роль. Але ж ми не дивимось на родоводи.

Так само не дивимось на родоводи, як не дивляться і ті бродячі собаки, які бігають по вулицях. Ми в чомусь, напевне, подібні на тих бродячих собак. І в чому можна це показати і зрозуміти? Коли ми вибираємо президентів, депутатів – ми цікавимося їх родоводом? Хто в них був батько, мати, бабуся, прадіди, хто в них в тюрмі сидів і за що, і таке інше. Отому і маємо у житті такі великі проблеми.

Проблеми, тому що приходимо в церкву і не знаємо, для чого нам хто кого породив, нам це не цікаво. І думаємо: коли священник закінчить це читати. А було б гарно, якби перед Різдвом, коли на Святий вечір ми згадуємо свій родовід, собі хоч трошки його написати і хоча б для дітей і внуків доповнити собою і тим, хто ви були. У цьому значимість родоводу Ісуса Христа. І всі ми повинні жити так, щоб родовід удосконалювати, щоб він ставав все кращим і кращим, а не переходив у родовід якихось бродяжок. Тільки тоді, коли ми будемо боротися за чистоту своєї родини, сім’ї, а чистота – це позбавлення гріха. Позбавлення гріха окремої людини, окремої родини, сім’ї. Змінювати своє життя, покаянням змінювати, змінювати думку. І досягати чогось найкращого, сприймати все, що є найкраще і все найкраще в родині. 

Але оці сімдесят років, цих три-чотири покоління, коли всі люди рівні, – всі тоді президенти, всі депутати. І життя не таке, яке б ми хотіли. І ситуація, в якій ми знаходимось сьогодні, в цей час – він є плачевний, цей час. І тільки причиною є родовід. Тому що ми не робимо ніякого вибору. Ми можемо робити вибір у магазині, коли одяг купуємо. Ми навчилися вибирати хліб, черствий чи свіжий. Ми взуття вибираємо. А людей не навчилися вибирати. Бо нас нічого не цікавить.

Я думаю, якби породисті собаки собі когось вибирали, то вибирали б тільки з породистих. А коли дворняжки будуть вибирати, то будуть вибирати найгіршу дворняжку. То чому наш народ себе порівнює з дворняжками?! 
За тих тридцять чотири роки Незалежності України на кожних виборах у великій більшості дворняжки, дворняжки і дворняжки. Але скільки є розумних людей, а вони в тіні. Чому? Тому що дворняжок є набагато більше. Тому і завдання суспільства робити селекцію. Її можна зробити тільки через освіту, через виховання, через культуру, через релігію, і доводити людину, плекати, щоб вона ставала справжньою людиною. Справжнім патріотом своєї країни, тим, хто насправді любить свій народ, свою країну, природу, де він живе.

Тим, хто має в серці Бога.
Слава Ісусу Христу. 
21.12.2025