Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Ця Євангельська історія - про кожного з нас

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Перед цією Літургією підходить до мене один хлопчик і говорить: «Благословіть мене на хороші оцінки». Дитина переживає, старається. Я, як поганий, я його на хороші оцінки не благословив. Я благословив його на заслужені оцінки. І він зрозумів. Так само і кожна доросла людина повинна зрозуміти, що у неї повинна бути заслужена зарплата, заслужене багатство – все у цьому світі повинно бути заслуженим. Чи ти вартуєш цього? Чи ти заслужив за своє життя, що все це маєш?

Сьогоднішня Євангелія дуже інтересна. Ох, як нам ті багаті не подобаються, як ми їх ненавидимо: от вони на мерседесах роз’їжджають, вертольоти купують, вони собі таке все роблять, що ми навіть і гадки не маємо. Що їх чекає, тих багатих? Пекло? Так підказує сьогоднішня Євангелія? І так ми можемо зрозуміти. Про Лазаря Євангелія і про багача. Давайте розберемося, що цією притчею Ісус Христос хоче нам сказати.

Не думайте, що багатство, це є погано. «Отче Аврааме», - звертається багач. Це багач звертається до багача, який у той час ще більш багатий був за нього. Бо Авраам був надзвичайно багатою людиною. Ви знаєте, що у пеклі немає ні царя Давида, ні царя Соломона. А цар Соломон свого часу був найбагатшою людиною у світі.

Але Господь змальовує багача, який одягався в порфіру і віссон. Що таке порфіра? Це тканина, з якої шили царський одяг. Чому вона така дорога? Тому, що для її виготовлення треба було шукати молюсків, відкривати і видобувати краплину порфіри, яка була яскраво-червоною, і нею фарбували одяг, і такий одяг міг мати тільки багач, або ще язичники одягали такий одяг на своїх божків. А що таке віссон? Це льняна тканина з особливого льону, що ріс тільки у дельті Нілу. Тканина була біліша за сніг. І з такої тканини шили спідню одежу для царів, для вельмож. І можете собі уявити – ця тканина продавалася не на метри, а на кілограми. І за один кілограм такої тканини треба було віддати два кілограми золота. Оце Господь говорить про порфіру і віссон для того, щоб показати, яка багата людина. Але вона не просто так живе, вона веселиться. І веселиться так, що на столах всього повно, аж падає на землю. А бідний Лазар не може з’їсти і крихти, які падають зі столу багача.

І ось довелось померти багатому і Лазареві. Лазар опинився на лоні Авраамовому, багач в пеклі. Бачите, сьогодні Господь не описує пекло, яке воно жарке і так далі, абсолютно. Сьогоднішня Євангелія не про це. І сьогоднішня Євангелія не розв’язує проблеми бідних, тому що Господь говорить, що «бідних ви завжди будете з собою мати, а Мене не завжди». І цю Євангелію, яку Він нам сьогодні дає, - ми маємо, але ми не розуміємо.

Авраам – ми знаємо, хто він є і про нього згадуємо. Згадуємо про закони Мойсея, і ми розуміємо, що це таке, бо і сьогодні живемо за цими законами. Всі конституції всіх країн побудовані на цьому законі. Але хто такий Лазар? Ми знаємо одного Лазаря, якого Господь воскресив. І в цій Євангелії згадується ім’я Лазар. А ви знаєте ім’я жінки-хананеянки? Чи ви знаєте ім’я сліпого, якому відкрито очі? Чи ім’я паралітика? Ні. В Єванегілії про це не написано. А тут Господь говорить – Лазар. Що таке ім’я Лазар? Це транскрипція чи скорочення імені Єлизар, у грецькому варіанті це є Лазар. А хто такий був Єлизар за часів Авраама? Це сирієць, який управляв господарством і якому Авраам довіряв все багатство.

Чи мав багач братів – це не має значення. Господь говорить, що приходили пророки, і закон прийшов від Мойсея, а вони не слухалися. І тому говорить Ісус, що якщо навіть хтось і воскресне, і якщо Авраам когось пошле із Раю – то все одно не повірять. Ні. Не повірять. Так сказав Господь і це є правда, і це є істина. Мають Євангелію, мають Новий Завіт, мають Старий Завіт – нехай слухають. Знаєте, скільки людей у цьому світі знають про християнство? Майже всі. А хто вірує в це? Багато. А хто виконує заповіді? Дуже мало.

Чи може людина побороти бідність. Напевно, ні, не може. Тому що сам Господь говорить: «бідних будете мати завжди, а Мене не завжди». Але в чому тоді проблема? За що цього багача Господь відсилає в пекло, за що таке покарання? Знаєте, як усі виправдовуються: «Та ж я нічого поганого не зробив. За що? Я ж цього Лазаря навіть пальчиком не зачепив, я ж міг сказати хлопцям, щоб викинули його, щоб він тут не лежав при вході до мого двору. Мало того, я йому ще й якусь милостиню давав. Мало того, після кожного банкету я наказував віднести недоїдки і Лазарю віддати. За що мене? Я нічого поганого йому не зробив».

В пекло людина потрапляє за те, що вона повинна була щось зробити, але не зробила. Треба щось зробити. І тому цей багач міг потрапити в рай, за однієї умови – якби прийшов до цього Лазаря і сказав: «Ти чого тут без діла лежиш? Ану іди працюй». І заставив Лазаря працювати. І допоміг йому теж стати багатим. Але ні. Сьогодні ми також заслуговуємо на пекло, коли зустрічаються ці Лазарі, а ми абсолютно нічого не робимо для того, щоб тої бідноти не було.

Кожного дня приблизно 25 тисяч людей помирає від голоду або від хвороб, що пов’язані з голодом. Щоб це припинити потрібно 50 мільярдів доларів. Це не проблема. Якщо взяти таку країну як Америка, де 300 мільйонів населення, а серед них християн набагато менше, бо там є і мусульмани, і буддисти, і атеїсти, і хто хочеш, - і якщо б кожен тільки кожен з християн із свого прибутку віддав 10% для тих голодних, бідних, то набралося б 65 мільярдів, ще б 15 залишилося. Але цього не назбирується, тому що всі, коли жертвують, то жертвують стільки, щоб тим 10 мільйонам голодуючим можна купити по макдональдсівській їжі. Тому у людей і є ненависть до багатства. Переважно до артистів, спортсменів – чому вони багаті? Чи заслужили вони, чи ні? Чому ми все бачимо їхнє, чому ми своє не бачимо? Тому ми повинні робити так, щоб цих бідних перетворювати у багатих. Але не всіх.

У школі ми дітей, які нічого не знають, перетворюємо на дітей, що все знають. Але все одно у кожному класі залишається якась одна дитина, котра мало знає. Без цього не може бути. І коли усі біжать на змаганні, і ніби всі підготовлені, а ми бачимо, що хтось останній прибігає. Так побудоване життя. Господь не створив нас якимись роботами. Але Господь дає нам розум і вкладає любов у серце. Щоб ми управляли цим світом, і правильно управляли, як хороший слуга.

Тепер, щоб ви зрозуміли, про що ще тут говориться у цій Євангелії, повернуся до такого: Яків мав тринадцять синів. А от син Іуда, від якого пішли іудеї (це той народ іудеї, який дотримувався закону, той, який слухав пророків і той, який і не слухався), - він мав ще п’ятьох братів. І про цих п’ятьох братів Господь говорить.

Декотрі богослови говорять, що тут йдеться про того Лазаря, якого Господь воскресив через три дні. Чому? Тому що був на той час первосвященник Анна, той, який дуже багато зробив для того, щоб Ісуса розіп’яли. Але коли воскресив Господь Лазаря, то він і його сини, а в нього також було п’ять синів, і вони також хотіли убити Лазаря. А потім вони усі первосвященниками стали, всі успадкували священство батька. Деколи думали, що це про саддукеїв, чи про фарисеїв. Ні.

Господь на цій історії ізраїльського народу показує цю історію про кожного із нас. І коли цей багач говорить: «у мене є п’ять братів», це він має нас з вами за цих п’ятьох братів. Він про нас говорить: «Отче Аврааме! Пошли когось, нехай розкаже, як я тут мучуся». А йому відповідають: «Не повірять. Якщо не повірили пророкам, і Мойсеєві не повірять, то і цим не повірять, бо їм це не інтересно». Їм сьогодні інтересно, як стати багатим. Їм сьогодні інтересно бути на базарі. Їм сьогодні інтересно робити всі свої справи. Але сьогодні їм не інтересна ця Євангелія. І вони ще сьогодні відносно цієї Євангелії можуть взяти якийсь прапор і піти – «вставай, боротися з багатими!» Вони ще можуть сьогодні революцію зробити. Але революцію свідомості своєї вони зробити не можуть.

І щоб церква була на хорошому рівні сьогодні, вона повинна цю Євангелію проповідувати, щоб людина зрозуміла, і ми, якщо серед нас є багаті люди, якщо ми себе вважаємо багатими людьми, то повинні зрозуміти, що ми відповідаємо за цих бідних. Це не є поміч, коли кинули якісь гривні. Поміч є тоді, коли взяли за одне місце і сказали: «Ти, неробо, чому тут лежиш? От тобі робота, іди, працюй». Ні. Тому що він мріє, як наш хлопчик один, не вчитися, а отримувати хороші оцінки. І ця мрія переходить у те, що він починає грати в азартні ігри, ігрові автомати, і щось пішло не так.

Тепер ви зрозуміли цю Євангелію?

Слава Ісусу Христу.

 

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа