Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Господи! Відвідай моє серце!

В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Амінь.

Христос Рождається.

Сьогодні неділя про Закхея. І ми з Євангелії чуємо, що відбувається: старший над митарями, або начальник митарів Закхей хоче побачити Ісуса. Того Ісуса, який такі правильні слова говорить, і всі Його слухають. Того Ісуса, який зцілює, який людям допомагає. Треба побачити Його. Але він розуміє, що усі ті люди, якій йдуть разом з Ісусом – вони його ненавидять. Ненавидять митників, ненавидять податківців. Ненавидять, тому що вони служать окупантам. Вони служать римлянам, вони збирають податки для римської імперії. І проти них агітують людей книжники і фарисеї.

Повернімося в той час – дві тисячі років тому. Яким було тоді оподаткування? Там було пряме оподаткування, подібне, як і в нас. Люди платили податки за те, що мали землі, за те, що мали будинок, люди навіть платили податки за те, скільки членів сім’ї мали. Якщо хотіли чимось займатися, мати роботою – вони теж платили податок, купували ліцензію, щоб почати свою справу. І що головне: якщо люди хотіли чимось займатися, вони повинні були наперед платити податки. Так само наперед і за все старалися брати податки. Але ще у тих місцях, де дорога, де міст, де не можна було обійти, там стояла будка і в ній стояв митар, який збирав податки з тих, хто перевозив товари. Та й в кожній брамі міста також була будка, в якій знаходився митар, який збирав податки за те, що люди заходили в місто чи виходили з нього. За це теж платили. Тобто, всюди були податки. За часів Ісуса так було. А ми дивуємось з сьогоднішнього часу. Напевно, тоді теж були люди, які платили,  і були ті, що приховували. Але книжники і фарисеї страшно ненавиділи митарів і проти цих «податківців» агітували людей.

Ті митарі, які збирали податки, не були багаті. Для того, щоб стати митарем, треба було заплатити гроші, щоб мати дозвіл збирати з інших податки. І великі гроші треба було заплатити. І навіть ті митарі, які збирали податки, не були багаті, а ось начальник їхній був дуже багатий.

Ви знаєте, дивишся на ті історичні факти, як дві тисячі років тому було в Палестині, і дивишся на те, що сьогодні відбувається в Україні – нічого не змінилося. Як було за часів Ісуса Христа, так і зараз є. Але справа ось в чому: ті люди, які жили за часів Ісуса Христа, не мали Євангелії. Але ми маємо Євангелію, і тільки в Україні ми вже більше тисячі років чуємо Євангелію – а так нам важко себе змінити!

Чому так відбувається, що начальник митарів Закхей мав зарплату вдвічі більшу, як рядовий митар, але жив в сто разів краще, за них? Як це так відбувається і в нас, що зарплати у начальників і рядових митників в рази відрізняються? Що відбувається? І ось що відбувається, про це добре сказано у сьогоднішній Євангелії.

Коли Ісус підійшов і просто подивився в очі Закхею і говорить: «Закхею! Мені потрібно бути сьогодні в твоєму домі!» Закхей злазить з тієї смоковниці, і веде Його додому і приймає з радістю. І Закхей творить покаяння і говорить: «Половину добра, яке у мене є, я віддам убогим. А кого коли чим скривдив – віддам вчетверо!» Деколи ми задумуємося – чому вчетверо? Та тому, що по закону Мойсеєвому якщо ти незаконно щось в когось відібрав, вкрав, комусь наробив шкоди, то відшкодовувати повинен в чотири рази більше. Вкрав ягня? Віддай чотири ягнятка. Тому і жили люди так, що замків на двері не було потреби ставити. Дехто може навіть і мріяв про те, щоб у нього щось вкрали, бо вчетверо більше віддадуть. Отаке було у них життя.

А у нас? Якщо у вас щось вкрали – чи повернуть вам? А можливо десять років будуть повертати, і те, що повернуть, уже нічого вартувати не буде. Тому і ті замки, які ми ставимо на двері, і грати на вікна – абсолютно нічого не допомагають. Потрібен певний закон і по цьому закону треба жити. Але все одно у тому законі знаходиться такий Закхей, який незаконно збагатіє. І тут Господь приходить у його домівку. Ви знаєте, перша домівка для Господа – це наше серце. Це є наша квартира, наша будівля. Це є наше підприємство, наше місто, це є наша держава. Це є наша Земля. Планета, де ми всі живемо. І ми забуваємо деколи за все. Тому що ми настільки затемнені, що не бачимо нічого зовні.

Навіть коли ми приходимо в храм, то ми приходимо ставити свічку, або на одну сторону, або на другу сторону. Коли ми приходимо на ліву сторону ставити, то в більшості нас цікавить історія, ті, які вже відійшли. Ми думаємо про них. А коли на праву сторону, то ми вже більше думаємо про себе. І ми приходимо і приносимо молитву, щоб нога не боліла, чи голова не боліла – про все це ми думаємо, про все це ми молимося. Але оцієї молитви Закхеєвої у нас немає.

І немає оцього прохання: Господи! Відвідай моє серце. Господи, відвідай мою душу! Господи, відвідай моїх дітей і внуків. Господи, відвідай мою родину, мою хату, мою квартиру. Господи! Відвідай моє підприємство. Господи, відвідай моє місто. Господи, відвідай кожне село. Треба щоб ми принесли покаяння таке саме, як зробив Закхей. Адже ми абсолютно не відрізняємося від того Закхея.

Ми хочемо бути більшими, хочемо бути керівниками. А такі низькорослі, як Закхей, коли стають керівниками – вони стають дуже жорстокими. Можливо тому, що в дитинстві їм зросту не вистачало. А потім це переходить на те, що майна їм не вистачає. Влади їм не вистачає. Так буває. І це буває тільки тоді, коли вони з Господом не зустрічаються. А як тільки з Богом зустрінуться – зразу стають іншими. Ви знаєте, як тільки вони владу втрачають, якими вони жалюгідними стають…

Ось сьогоднішня Євангелія. Для того, що церква нас вже підготовлює до Великого Посту. Неділя про Закхея означає, що через 28 днів, через чотири тижні починається Великий Піст. І це вже перша Євангелія веде нас до покаяння. Веде і навчає. Веде і пояснює нам, як жити. Тому що, у церкві так, як і в школі. Я вже минулої неділі говорив, що ви можете пізнавати наукові знання, якісь історичні дані, але школа не буде нічого вартувати, якщо ми тільки будемо знати, але не будемо виховані. І тому як важливо, коли в школі є вчителька, яка не тільки наших дітей навчить писати і читати і писати, а ще й правильної поведінки і спілкування між собою.

Так само і ми, коли приходимо у церкву і слухаємо Євангелію, то ця Євангелія не тільки для цього, щоб ми пізнавали ті події, які були, а для того, щоб ми вчилися жити.

Так жити, щоб був Господь завжди з нами.

Амінь.

Христос Рождається!

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа