Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Маємо бути і покликаними, і вибраними

В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Амінь!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми чуємо Євангелію, яка читається завжди за неділю до неділі перед Різдвом. Євангеліє про те, як чоловік справляв вечерю, як він запрошував на цю вечерю, запрошував до себе в гості. Ми любимо ходити в гості, і любимо приймати в себе гостей. І чим більше світ розвивається, тим більше ми придумуємо різних свят – головне, щоб була причина відсвяткувати. Ось і Новий рік. А чи наші діди-прадіди його святкували? Ні, ніхто не святкував Новий рік, тому що Новий рік був 1 вересня, а тепер святкується 1 січня. Але чи 1 вересня святкували? Ні, пішли до церкви на Новий рік, вийшли і стали до роботи. Це сьогодні дні народження, хрестини, іменини, завершення школи, початок школи – чого тільки не придумають, щоб святкувати. А на це свято смажать, парять, тушкують, кришуть, заливають, нарізають, охолоджують – що тільки не придумають.

А раніше люди святкували всього три свята – Пасху, Різдво і храмове свято, празник, який був у селі на храмове свято. Можливо, якогось індика чи гуску, а на таке свято, як Пасха, то можливо, свиню закололи, і можливо ще на Різдвяні свята. А так, на усі свята, на дні народження, якщо привітали – то на словах, і все, на тому і закінчилось. А чому так було? Та тому, що не було стільки м’яса, не було стільки продуктів. Та магазинів таких не було. Нічого такого не було. І з усіх торжеств, які були в житті людини, то це тільки одне весілля було. Коли на весілля запрошували двадцять людей – це було велике весілля, це було надзвичайне весілля. А на це весілля ставили пляшечку горілки і цього вистачало аж до ранку. І ще, можливо, половина залишалася, а господарі говорили: «Дякувати Богу, що лишилося, то ще на друге весілля будемо мати, бо ще дітей маємо!». Таке було життя.

І не думайте, що це тільки у нас так було. Але й в Європі не могли собі дозволити їсти ковбаску, котлети та інше – ні. І раніше ніхто не знав, що таке картопля – і картоплі не було. А це означає, що і свиней не було чим годувати. І тому тієї живності не було. А зерно? Хліба не вистачало, як ще можна було худобині, свиням його давати? Набагато кращі кліматичні умови були в Італії, Франції, Західній Європі, але ж і населення більше було, і теж проблема, і теж голод відчувався. І тому сьогодні ми можемо навіть по тих традиційних кухнях і розібратися, яке їх життя було.

В українців – борщ, а в поляків – капуста тушена, а у французів – цибулевий суп, щось схоже на навар з кукурудзи, але заправлений приправами, щоб зі смаком з’їсти, бо ж треба якось наситити себе. Навіть не думайте, що у столиці світу Римі, було інакше: якісь помідори, ще що там росло, що залишалось -  виклали все на паляницю, посипали козиним сиром – і піцу приготували. Отак свята були, це не так, як зараз.

Але ми сьогодні чуємо, як Господь говорить притчу про те, що господар готує вечерю і запрошує всіх. І тих, що в місті, і тих, що за містом, - можете уявити, що це за вечеря. У нас таке неможливо зробити. Навіть на день міста, коли роблять щось на Набережній – все одно не вистачає всім місця. А тут Господь на вечерю вибраних людей бере, вибраних людей. Але вони не приходять, вони відмовляються. Один землю купив, другий волів купив, третій оженився. Це розгнівало Господаря і Він кличе всіх, що в місті і за містом, і за городами живуть. Всі приходять – і ще багато вільного місця є. Тим Господь показує нам Царство Боже, яке приготовлене. Він вибраний народ кличе свій, вибраний Свій народ ізраїльський, але вони відмовляються. І тоді Він кличе язичників, тих, які живуть в Європі, Азії, Африці і усьому світі. Кличе і вони наповнюють.

І сьогодні ми бачимо, що на тій вечері, християнській вечері, майже весь світ вже є. Але коли ми маємо церкву, і ця церква також символізує Царство Боже, бо тут також кожної Літургії справляється Вечеря. І на цю Вечерю продукти – Тіло Сина Божого, Кров Сина Божого і вода. І ми через причастя стаємо учасниками. Але багато з нас не є учасниками, і Господь знає всіх, тих, які запрошені через хрещення, але їх сьогодні немає. І тому Він говорить: «Багато покликаних, а мало вибраних».

І знаєте, коли Яків та Іван хотіли в Царстві Божому справа і зліва від Ісуса сидіти, коли Він буде судити дванадцять колін ізраїлевих, які не прийшли на Вечерю, Він сказав: «Не від Мене це все залежить». Не від Бога залежить, де ваше місце буде, а залежить від вас. І тому всі покликані, але не всі приходять. Ті, що приходять, це ті, що є вибрані. Але навіть і ті, що можуть прийти, можуть бути без урочистого весільного одягу, і вони також можуть собі зіпсувати все життя, через духовний одяг, заплямований гріхами. Тому що духовний одяг має бути чистим. Ви ж не хочете, щоб до вас на торжество, на свято, приходила людина брудна, смердюча, яка зіпсує вам настрій?

Та є ще один момент. Ми завжди запрошуємо в гості тих людей, від яких сподіваємося, що і вони нас в гості запросять. А дехто і не хоче запрошувати, думаючи: «Я запрошу в гості, а потім і мені треба буде іти в гості, а це ж треба щось купувати – квіти, подарунок. Воно мені треба, коли ми і так нормально живемо, маємо телевізор, маємо все вдома, і їжі у нас не менше, ніж у них, навіщо іти в гості?!» Але Господь говорить, що якщо ви робите добро людям з однією ціллю – що і вони вам зроблять добро, якщо ви будете так робити, то яка вам за це дяка? Але якщо ви будете творити гостину для тих, хто не має можливості знаходитися в цій гостині, але ви зробите їм цю гостину і знаєте, що вони ніколи вас в гості не покличуть, бо може у них і дому немає, і ви й не захочете до них піти, та гостину їм зробите, і Господь скаже вам: «Велика дяка!»

І Господь вас запросить до Себе в гості. Але для того, щоб Господь нас запросив, ми повинні знаходитися в цій гостині, тобто бути покликаними і вибраними.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа