Месія прийде і спитає з нас про нашу жертву
В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Амінь.
Галилея. Чим була Галилея за часів Ісуса Христа? Це була територія на північ від Єрусалима, територія, яка близько знаходилася до Десятимістя – до міст елліністичних, грекомовних. Колись це були землі, населені євреями. Але після ассирійської навали багатьох з них було переселено, багато вбито під час навали, і ці землі були заселені пізніше греками і іншими народами, які жили на навколишніх територіях. Коли була відроджена іудейська монархія, була встановлена династія Хасмонеїв, ця територія знову змушено прийняла іудаїзм. Тому і відношення до галилеян у жителів Іудеї було досить іронічне: що путнього може вийти з Галилеї?! Тому що, як я вже казав, там було дуже багато населення неіудейського. Навіть те іудейське населення, яке прийняло іудаїзм буквально декілька поколінь назад, часом трактувало Святе Писання не так, як його трактували в Єрусалимі, або не так, як його трактували в стилі того часу. Тому відношення до людей з того регіону було з підозрою, з недовірою, говірка галилеян відразу відчувалася. Це місце, де найменше якийсь пересічний іудей очікував пришестя Месії. Місце, де було більше запитань, ніж хтось би там шукав відповідей.
І дійсно, чому Ісус Христос починає Свою місію, Свою проповідь з Галилеї? Чому не з Єрусалима? З духовного, культурного, історичного центру Іудеї і єврейського народу? Чому не з Кесарії Маритіми – чудового новозбудованого міста на березі моря, збудованого за найпередовішими технологіями того часу Римської імперії? Чому з Галилеї?
Багато є запитань до того, як Ісус Христос з’явився у цьому світі. Народження від Діви, в яслях, в хліву, фактично. Не в царських палатах, навіть не в палатах вельможі – в сім’ї теслі з Галилеї. Як в це можна було повірит іудеям того часу? Як і нам можна в це повірити? Що Син теслі – є Месія?! Чи не було б простіше, якби Ісус Христос з’явився в царському домі? Чи не було б простіше, якби Він з’явився в домі якогось первосвященника, великомудрого, навченого, який знав Писання, який мав поважне місце в Єрусалимі, при Храмі?
Чи, можливо, Він би спустився на вогняній колісниці так, як пророк Ілля піднявся на небеса? Спустився на колісниці перед усім народом Єрусалима, і на цій же колісниці повів увесь народ на Рим, чи якісь інші імперії, держави, щоб підкорити їх і встановити Своє Царство?
Але якби так сталося, чи якимсь ще чудесним способом, величним способом, зрозумілим нашому політичному мисленню - кого би отримав Ісус Христос? Якою була б Його церква? Він би отримав рабів, які схиляються перед Його силою. Не людей, які своєю жертвою, своїм самозреченням довели свою віру. Тому що легко любити і схилятися перед тим, хто має силу. Це нам зрозуміло у нашому політичному житті, у нашому суспільному житті – у кого палка, того і слухають. Але важко полюбити, зрозуміти і підтримати того, хто, можливо, каже правду, і каже щось мудре, але каже всупереч силі, всупереч грошам, всупереч поважному становищу.
Хтось скаже: «Як так - легко любити когось, хто має силу? Хіба людина не свободолюбива істота? Хіба ми не маємо багато віршів, легенд, де говориться про свободу, про розривання кайданів – вставайте, кайдани порвіте!»
Але давайте подивимося реально на світ. Який процент населення дійсно поважає свободу? Власну свободу і свободу інших людей. Який процент населення шукає честі і гідності, милосердя, віри у цьому суспільстві? Хто не вірить, нехай проаналізує, як наш народ голосує на виборах президента, мера, впродовж Незалежності нашої країни. Як ми ведемо себе на роботі. І ми побачимо, що людей, для яких свобода, гідність, честь, насправді, менше, ніж треба. Менше, ніж ми хотіли б. Менше, ніж хотів Ісус Христос.
Той, хто живе за Євангеліє, виконує заповіді, той, хто шукає свободи і честі, справедливості і милосердя – того життя ніколи не стане легшим. А, може, і ще складнішим. Але воно наповниться сенсом. Воно наблизить людину до Бога. І ті зречення, ті самопожертви вартують тої радості споглядати Господа в Його Славі.
І хтось скаже: «А де ж та нагорода, де ж та обіцянка, де ж те виконання Заповіту між людьми і Богом?»
Так само, як в цьому Євангельському зачалі говориться про виконання цього Заповіту.
Пророцтво Ісаї писалося ще до того, як ця земля Галилейська була заселена язичниками і вихідцями з інших культур. І писалася до того, як Галилея стала «паршивою вівцею» в цій спільноті єврейських міст того часу.
Але, незважаючи на всі наші зміни людські, перетворення, занепад одних царств, підняття інших царств, поневолення, захоплення, всі ці наші пусті рухи, пророцтво збудеться. І воно збулося! І Месія прийшов, незалежно від того, чим це місце стало.
І так само і друге пророцтво, про Його друге пришестя, - так само збудеться! Незалежно від того, чи буде Єрусалим на той час. Незалежно від того, чи буде наша земля на той час. Чи будуть тут жити інші народи, чи, можливо, це буде випалена земля, але це пророцтво збудеться.
Месія прийде.
Буде друге пришестя Сина Божого.
І Він запитає з нас про нашу жертву. Жертву заради віри, заради честі, заради милосердя, заради свободи.
Слава Ісусу Христу!
23.01.2022
Написати листа