Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Ми всі сліпці духовні

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Сьогодні Господь закликає до віри. І вимагає віри. Віри тільки для одного, щоб ми могли завжди отримувати тільки те, що ми хочемо. Через віру ми можемо отримати все те, що нам потрібно. А нам потрібно ой, як багато. І до того, що ми хочемо отримати, ми бачимо якісь перепони. Зараз дуже модно це говорити: проблема, проблема, всюди проблеми.

Але ніхто сьогодні не говорить про віру нашу. А віра потрібна, потрібне заспокоєння. Тому, що віра дає спокій у наших серцях. А коли в наших серцях спокій, то ми починаємо все бачити навкруги, і все розуміти. Коли ж нема спокою, то нам здається, що біля нас пожежа. Ми за все хапаємося і нічого не встигаємо, ми нічого зробити не можемо. Ось що відбувається.

Ісус іде, а за ним кричать двоє сліпців, щоб Господь змилувався над ними. Що це за сліпці? Я не повірю, що це за сліпці, і ви не повірите, коли я вам скажу: як сліпці могли побачити, коли вони сліпі на очі, - побачити, що це Ісус? І як вони могли бігти за Ним і кричати, коли вони сліпі, не бачать.

Напевне, у цій Євангелії розказано про іншу сліпоту. Про інших сліпців. Це про тих сліпців, яких можна назвати – ми з вами! Ця Євангелія якраз розкриває ту сліпоту духовну, яка в нас є. І ця сліпота всюди є. Немає такого дня, творіння нашого, життя, щоб ми не переживали нашу сліпоту. Здається, що ми маємо хороший зір, а все одно – сліпі.

І коли ми наробимо багато помилок, або це слово «помилки» можна замінити словом «гріх», то починаємо себе виправдовувати: ой, я цього не побачив! я того не побачив! як я міг цього не побачити?! Зір наш прекрасний, а ми чогось не бачимо. І те, чого ми не побачимо – яке воно потім дає проблеми для нашого життя.

Коли людина захворіла, температурить, і лікарі не знають, на що вона захворіла, беруть аналізи і якийсь лаборант «просто не побачив» оцю бацилу, цю хворобу. Знаєте, чим закінчується життя – горем. І вчитель інколи не побачить здібностей учня і не направить його правильно. І будівельник «просто не бачить», що він робить сяк-так. І верстатник, інженер…

Знаєте, бувають навіть керівники держав, які так керують, що приводять до війни суспільство. І це також через ту саму сліпоту. Через ту сліпоту, коли не можуть пізнати Євангелії, приводять до розбіжностей і релігійної війни керівники церков. Це є та сама сліпота. І через цю сліпоту проблеми в сім’ї, родині. Так, такі проблеми є.

Нині у більшості всі – водії. Всі знають правила дорожнього руху. Навіть ті, що не мають посвідчення водія, вони бачать зелене або червоне світло і знають, як себе поводити на дорозі. Та коли через будь-яке порушення зупиняють їх, іде виправдання: «Вибачте, я не побачив цей знак; вибачте, я не побачив того світлофора; вибачте, бо я щось не побачив». А життя інколи не вибачає… І тоді ми бачимо, що на дорогах в двадцять разів більше гине людей, ніж на війні сьогодні. І все це через ту сліпоту, яка є в нас.

Інколи в нас є така духовна сліпота, така сліпота в серці, що ми починаємо навчати правильно дітей своїх. Я деколи бачу це тут, у нас на районі. Як діти переходять через дорогу? Тільки через пішохідний перехід. Бо так батьки навчили. Хоча ті самі батьки ходять і впоперек, і хто-зна як. Але в школі вчительна навчила: «Діти, ідете на зелене світло». І діти все виконують. І навіть тоді, коли машина може бути несправна, чи слизька дорога і машина не може загальмувати – а вони йдуть і навіть не дивлять по сторонах. Тому що та духовна сліпота творить в нас таку правоту, що ми її хочемо доказувати і нам здається, що тільки так повинно бути, і не інакше. Ми стаємо такими собі глухо-німими. Ми не можемо сприймати все, ми не можемо бачити все, і не можемо проаналізувати наслідки, що може відбуватися в майбутньому. Бо нас так підготували і так навчили. Ось така сліпота.

Напевне, Господь недаремно говорить, що було два сліпці. Тому що два сліпці завжди є в одній сім’ї – батько і матір. О, як погано, коли вони обидвоє сліпці. Як погано, коли цих двоє сліпців виховують і відкривають духовних світ своїм дітям. Що вони можуть відкрити?! Яка це велика проблема. І ця проблема якраз через віру. Господь через віру зчитує нас. Через цю сьогоднішню Євангелію. Але подивіться – навіть послухати цю сьогоднішню Євангелію сліпці не прийшли, бо сліпцям завжди щось заважає. Завжди є якась причина. Той косо-криво побудував, той механізм косо-криво зробив, бракований, той навчив сяк-так – все просто сяк-так.

Все, що нами зроблено, на що не подивишся – хто це зробив?! Інваліди. Все, що не робиться – робиться так, ніби це зробили інваліди. Немає нічого досконалого. І саме це й є ця сама сліпота. І для того, щоб змінити все, треба позбавитися тої духовної сліпоти, яка у нас є.

Бо ми сьогодні маємо можливість через Інтернет зібрати усі технології, які є в світі, але не виходить!  Ми маємо правила дорожнього руху, по яких ми повинні їздити, але не виходить. Тому що сліпі. Хоча бачать, бачать світлофори, але вони перевищують швидкість, тому що не бачать, що за їхніми діями відбудеться. І так само з технікою безпеки – з усім так. Ми як діти, що вдома не підготувалися, і вже десять років ходять в школу, але сліпі, тому що вони не бачать, що буде далі. Тому що батьки не відкривають їм очі на майбутнє. Вони сліпці. Вони без окулярів, чи в окулярах, але вони сліпці духовні.

І сьогоднішньою Євангелією Господь відкриває нам усім очі.

Очі відкриває, щоб ми заспокоїлися. І через віру сприйняли сьогоднішню Євангелію і змінили своє життя.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа