По вірі нашій дасться нам
В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Амінь.
Що є наша церква? Чи будь-яка інша церква? Це є місце, де ми збираємося для спільної молитви, для звершення таїнств – Хрещення, Євхаристії, Вінчання, Покаяння. Це місце, де ми молимося, де відбувається наше інтимне духовне спілкування з Господом, наодинці, часом своїми словами, часом молитвами з молитовника, написаними отцями церкви. Це місце спільної молитви, славлення Господа, коли ми читаємо або співаємо псалми, так само і читаємо молитви, священник виголошує Єктенії з проханнями. Де ми славимо і спілкуємося з Господом. Але ж так буває, коли ми приходимо в церкву з певною нуждою, з певним проханням – коли ми просимо за себе, коли ми просимо за своїх близьких, коли ми дякуємо. І, звичайно, ми надіємося, що наше бажання здійснилося.
На жаль, так часто буває, що ця функція – прохання, трохи переважає в нас. Дуже часто буває, що церква для деяких людей перетворюється на такий колодязь бажань, коли ми приходимо, ставимо свічечку, або декілька свічечок, можливо, за певною кількістю, в «правильному місці», і потім нам має щось датися. Ми читаємо якусь молитву, «дуже потужну, з дуже потужного молитовника», яка обов’язково має нам допомогти. І на цьому все завершується.
Але, що якби відповідь на таку молитву була б: «Нехай тобі дасться за твоєю вірою!»? Чи можливо, що оці всі арифметики, такі невеличкі обрядики – чи не є вони заміною віри? Чи не є вони результатом того, що ми знаємо, що віра в нас - слабка? Що наше служіння Господу не таке, яке заслуговує на те, щоб ми щось отримали? І ця фраза: «Нехай тобі дасться за твоєю вірою!» мала б нас злякати. Тому що ми розуміємо, що за нашу віру нічого нам не має датися.
І тому ми вигадуємо ще щось, що треба зробити. Не щира молитва від серця, а певна кількість молитов. Саме така молитва. Тому що ми розуміємо, що ця молитва не йде від серця. Не одна свічка, яка символізує жертву на цей храм, - дванадцять свічок! В різних місцях. Або весь храм заставимо свічками. Тому що ми розуміємо, що ця одна свічка не буде поставлена щиро. І поставлена швидко, тому що треба бігти до справ.
А як же тоді прийти з вірою до прохання? Як може нам датись за нашою вірою? Коли ми прийдемо і будемо просити з дійсною вірою в серці, з вірою в те, що Господь виконає це? Мабуть тоді, коли ми вважаємо, переконані, що це прохання справедливе. От коли ми приходимо до начальника, чи батька, чи викладача і щось просимо, ми більше впевнені в тому, що просимо, коли ми знаємо, що так має бути, так говорять правила, приписи, мораль. Ми переконані, що це наше прохання вписується в будову тої системи, в якій ми працюємо, чи живемо, чи нашої родини – той порядок, який існує в нашій родині. І от віра – це якраз те переконання, що прохання справедливе. А коли воно справедливе? Коли ми молимося за когось іншого. Не «Боже, дай мені!», або «Я так хочу!», «Мені так подобається!», «Мені би хотілося!», а – «Боже, дай тому, хто біля мене!». В цю справедливість ми найбільше віримо.
І коли вже дійсно нам очі мозолить несправедливість в світі, тоді ми йдемо просити, правда ж? Тому, коли ми просимо Господа, ми маємо певною мірою піднестись над цим світом. Часто так буває, що у нашому житті ми не маємо часу задуматися над своїм життям. В клопотах, вдома чи на роботі, в справах.
Але є це місце, де ми можемо сісти, трішки подумати, чого наше життя вартує, яке наше місце в цьому світі, в цьому людському світі, на цій планеті, у цьому Всесвіті. Чого воно вартує? Що ми значимо? Що значать для нас інші люди? І знайти це правильне прохання у своєму серці. Справедливе прохання. Тому що так часто нам здається, що наші проблеми такі унікальні, вони такі нам потрібні, нам треба холодильник, холодильник дуже треба. Це велика проблема для всієї родини. Але якщо ми сядемо і подумаємо, що, можливо, біля мене є людина, в якої хтось близький зараз є в полоні, або тяжко хворіє, - і тоді цей холодильник є ніщо! Чи щось інше. Звичайно, що є люди, які щиро вірять, що вони можуть виграти в лотерею, тому що вони унікальні. Але не будемо брати з них приклад.
Постараймося задуматися, яке прохання буде справедливим. Яке наше місце буде в цьому світі справедливим. І нам обов’язково дасться за нашою вірою.
Слава Ісусу Христу.
31.07.2022
Написати листа