Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Покаяння є зміною нашої свідомості на кращу

Проповідь настоятеля церкви Св.Миколая о.Володимира Гошовського у  неділю після Богоявлення.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Амінь!

Христос Хрищається!

На Новий Рік ми говорили про те, яким недосконалим є час: на Землі один час, він взятий від того, як Земля крутиться навколо своєї осі і навколо Сонця, а на інших планетах, можливо, інший час, з іншими порами року. У всяких вимірах часу є недосконалість. Є наука історія, яка також недосконала. Недосконала в часі. Те, що краще дійшло до нас, ми точніше пам’ятаємо, а, те, що гірше дійшло, ми сприймаємо з похибкою не те, що роками, - а навіть століттями. Та є певні зафіксовані історичні дати.

Різдво Ісуса Христа. Звідки ми знаємо про Різдво Ісуса Христа? З Євангелії. А історія звідки знає? По чому знає? Бо був Ірод, цар Ірод, який переслідував це Дитятко. Ірод переслідував Немовля Ісуса, Ірод був дуже поганий, правда, діти? Правда, бо він хотів Ісусика вбити. Але ми чуємо про Ірода, що він Іоана-Хрестителя ув’язнив. Тобто, Ірод не один раз був поганий? Це один і той же Ірод? Ні. Той Ірод, який переслідував Ісуса маленького, який хотів вбити Немовлятко Ісуса, який винищив багато дітей у Віфлеємі і околицях Віфлеєма, цей Ірод був цар Ізраїля, його називали великим Іродом. Ірод великий, тому що він відбудував храм Єрусалимський, частина стіни цього храму донині стоїть і називається «стіною плачу». Цей Ірод відбудував всю економіку в Ізраїлі. Цей Ірод побудував багато міст, і його знали у світі як великого. Але цей Ірод помер за чотири роки до нашої ери і це є історичний факт. 

А ми говоримо, що від народження Ісуса Христа і почалася нова ера. Чи правильно так говорити? Мабуть, правильно. Бо те, що Ісус Христос народився за шість з лишком років до запровадження Юліанського календаря – це все добре. І коли ми уважно слухаємо Євангелію від Луки, про те, як Ісус Христос-дитятко повертається з Єгипту, коли Ірод вже помер, приблизно через два роки. Тобто Ісус Христос народився приблизно за шість років до встановлення календаря. 

Коли настала повнота, Дитяткові дали ім’я Ісус і це було з сьомого на восьмий день Його життя. То, напевне, настала ця повнота народження Дитяти, щоб вже з сьомого року почалося нове літочислення. 

Але так як ми сьогодні святкуємо неділю після Богоявлення, після Йордану, то в Євангелії згадується про ще одного Ірода, і цей Ірод був Антипа. Ви знаєте, цей Ірод досить гарно ставився до Іоана-Хрестителя. Іоан-Хреститель відкрито робив йому зауваження і казав: «Іроде, покайся!» Але це вже був син Великого Ірода. Коли Ірод Великий помер, його царство розділили на чотири частини, бо у нього ще залишалися три сини і одна дочка. І якраз в Єрусалимі почав царювати Ірод Антипа. І це говориться вже про іншого Ірода. 

Я розказую вам про це сьогодні, щоб ви розуміли. Бо як діти, так і дорослі називають «Ірод, Ірод». І треба розуміти, що було два Іроди. Так само, як ми говоримо про Юду, зрадника Юду. Але теж треба знати, що Юд було багато, і був ще один апостол Юда, Алфеїв – імен Юда ще багато, а ми вже починаємо називати, якщо хтось нам не подобається, «Іродом, Юдою» і т.д. 

Ось як усе відбувається в нашому житті. Інколи ми творимо стереотип з якоїсь певної людини. Треба нам щось позичити, нехай це буде шматок хліба – буває таке в житті, і ми шукаємо. Чи треба на лікування грошей, і ми думаємо – де їх взяти, в кого їх позичити? І ми йдемо, і шукаємо де. По дорозі зустрічаємо своїх знайомих, а вони нам дають таку пораду: «Ти знаєш, не йди до того, бо він тобі не дасть!» І вже так починаємо говорити про цю людину. А ця людина, можливо, вже живе в покаянні і думає, щоби хтось звернувся до неї – і вона дасть. «Ця людина тобі добро не зробить, бо вона погана!» - але ця людина в покаянні і чекає, і думає: «Хто перший увійде до мене, тому я добро зроблю». Ось що відбувається з покаянням і як це покаяння треба розуміти і усвідомлювати.

У людини є тіло. І це тіло з’єднане з душею. Сама душа на цій землі – це не є людина, бо душі без тіл – це ангели. І тіло без душі теж не є людиною. Для того тіла потрібен розум, для людини. І потрібна віра, віра, яка кудись приводить. Оця віра повинна завжди бути в гармонії з розумом. Віра є хорошою тільки тоді, коли приводить нас до істини. 

Людина повинна шукати істину. А що таке істина? В храмах ми бачимо, що Ісус Христос стоїть з книгою, Євангелією. І що там написано? Що Він є правда, Він є істина. Ось ми і йдемо до цієї істини, до правди. І тому розум повинен завжди розвиватися, чим більш людина розумніша, тим, напевне, і віра її буде правильніша. Блаженні ті, які не знали і увірували – говориться. Але для того, щоб вести народ, треба мати знання. Хто вів народ? Той, хто мав найбільші знання, мав віру в істину. І це був Мойсей, бо на той час він був найбільш освіченим, вважався сином фараона, отримав найбільші знання і міг вести. А ті, хто не мають знань, ведуть трохи по іншому. Ті, хто не мають знань, не мають віри, у них нема і покаяння, - вони все знають! 

Маленькі діти завжди прислуховуються до своїх батьків, вони навіть хочуть бути подібними до своїх батьків. І коли вони повторюють те, що мама робить, особливо, коли вони посуд миють – як мама радіє, навіть тоді, коли відчуває, що ось-ось тарілка впаде і розіб’ється. Діти наслідують своїх батьків, і це добре. Але якщо вони підуть тільки в перший час і там послухають, що говорить їм учителька, то вони вже приходять такі горді і говорять, що треба так і так робити: «Мамо, ти неправильно робиш, бо вчителька так і так казала!» Все! Батьківський авторитет кудись дівається, його вже немає. 

А коли дитина вже йде у інші заклада навчатися, і стає вже мудріша за своїх батьків, вона пізнає набагато більше наук, ніж її батьки, вона володіє багатьма мовами, - і така людина, коли знає більше, вона вже своїм батькам зауважень не робить, не каже: «Мамо і тату, ви щось не те робите, ви неправильні, бо треба так і так робити!» А старається, якщо щось треба, підказувати і тихо виправляти. А ті, що немають певної освіти і знань, а їм здається, що вони без покаяння наймудріші – починають всіх вчити, і говорять: «Мамо, батьки, ви відстали від життя. Треба жити по-іншому». І знаєте, ці діти ідуть у світ і стають як блудні. Бо вони знають, як треба їм жити. І як потім важко їх спасати, через те, що вони знають, як жити! 

Так само і багато людей, які починають вивчати історію, релігію, всі події, пізнавати саму Євангелію і розуміти її, розуміти в тому, що наше життя не вимірюється ні хвилинами, ні годинами, ні днями, ні роками, а має в Бога якийсь інший вимір. І той вимір є таким, що час не має ніякого значення. Не мають ніякого значення метри, кілограми, інші величини. А  має значення благодать, любов, яка перебуває в кожній людині. І тоді ця людина розуміє, що є найбільша мудрість, яку вона не може охопити. Що є щось найбільше, те, що їй, її знанням, свідомості не підвладне, - це Господь. І людина повинна звернутися і розуміти, що, пізнаючи Бога, вона пізнає все у цьому світі. Як важко нам пізнати Бога без покаяння. 

І тому, Бог прийшов, але Його ніхто не знає. І тому Іоан-Хреститель говорить і закликає нас всіх (і сьогодні! Через дві тисячі років!): «Покайтеся, бо наблизилось Царство Боже!»

Що таке Царство Боже? Це та свідомість, та істина, яка доступна і підвладна кожній людині, та, яка наближається до неї – це покаяння, зміна нашої свідомості на кращу свідомість, на ту, яка є в Бога, яка називається істиною. Істиною в любові. 

Амінь.

Христос Хрищається. 

 

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа