«Сім'я - це те первинне середовище,
де людина повинна вчитися творити добро».
Василь Сухомлинський
Право на сім’ю є одним з фундаментальних прав людини, його визнання та захист на міжнародному та національному рівнях закріплені у положеннях декларацій, конвенцій і конституцій держав. Стаття 32 Конституції України встановлює, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 51 встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Сімейним кодексом України, а саме статтею 4 закріплене право особи на сім'ю.
Саме добровільність лежить в основі шлюбу, а отже, і сімейних відносин загалом. Майнові та немайнові сімейні відносини регулюються державою, проте сфера останніх тісно переплетена з правом людини на таємницю особистого та сімейного життя, тож тотальна регламентація їх неможлива і недоцільна. Проте трапляються ситуації, коли нормативно-правове регулювання сфери немайнових сімейних відносин і практичне втручання до неї через систему відповідних державних органів та установ з боку держави викликане необхідністю захисту життя і здоров’я особи. Прояви сімейного або домашнього (міжнародне визначення) насильства на ранньому етапі розвитку української державності залишалися поза сферою правового регулювання, як не дивно, саме з мотивів захисту права на таємницю особистого життя і демократизації всіх сфер суспільного життя. Це, в свою чергу, зумовило перетворення проявів сімейного насильства на латентні правопорушення, проте активність міжнародного руху по боротьбі з насильством щодо жінок (оскільки саме жінки становлять найвразливішу групу в аспекті проявів сімейного насильства), а також міжнародно-правові зобов’язання нашої держави сприяли актуалізації цієї проблеми на національному рівні. Україна стала однією з небагатьох держав колишнього СРСР, що відреагували на рух із захисту прав жінок змінами у своїй державній політиці.
У результаті співпраці українського законодавця з представниками жіночого та молодіжного руху України 15 листопада 2001 року був прийнятий Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (далі – Закон) - перший серед країн СНД та Східної Європи комплексний нормативно-правовий акт, спрямований на запобігання цьому соціально негативному явищу. Закон визначає правові та організаційні основи попередження насильства в сім’ї, а також органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.
Стаття 1 Закону надає законодавче визначення поняття «насильство в сім’ї» і тлумачить його як будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Запорізький обласний центр соціально-психологічної допомоги належить до системи закладів та установ, що надають надають комплексну допомогу особам, що постраждали від проявів насильства в сім’ї.
Основними завданнями Центру є надання комплексної невідкладної допомоги, а саме - психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних послуг, що сприятиме якнайшвидшому поверненню осіб, які звертаються за допомогою, до нормальних умов життєдіяльності.
Перш за все, особи, що звертаються до Центру (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що на законних підставах перебувають на території України), починають із бесіди з соціальним педагогом, який виявивши підстави для надання допомоги, переконавшись у тому, що особа перебуває у складних життєвих обставинах і не може їх самостійно подолати, визначає яким саме шляхом найбільш ефективно надавати допомогу: в режимі цілодобового стаціонару, із наданням притулку та харчування чи в режимі денного стаціонару шляхом надання консультацій спеціалістами; визначає допомога яких саме спеціалістів необхідна: психолога, юриста або комплексна; складає із клієнтом план дій, який він або вона має обов’язково виконувати, оскільки від цього залежить повернення особи до нормального життя, її психологічна та соціальна реабілітація.
При зверненні особи встановлюється основна причина і, якщо нею виявляється насильство, що скоюється відносно особи членами її сім’ї, то, перш за все, складається акт про вчинення насильства в сім’ї за встановленою формою, з яким неухильно ознайомлюють відповідного представника правоохоронного органу, в даному випадку йдеться про дільничного інспектора міліції за місцем реєстрації або постійного проживання особи. Наш центр, працюючи у координації з правоохоронними органами сприяє у взятті ними особи, яка чинить домашнє насильство на спеціальний облік, метою якого є не лише подальший контроль і профілактичні заходи, а й можливість притягнути порушника у разі повторного вчинення ним насильства в сім’ї до відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також винесення захисного припису.
Проблема насильства в сім’ї є лише однією з численного ряду проблем, що стають підставою звернення. У нашому Центрі особам роз’яснюється право та порядок звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів і вирішення проблемних питань цивільного, сімейного, трудового права, надається допомога у складанні необхідних для звернення до суду, правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, адміністрації підприємств, установ та організацій документів. Під час надання комплексної соціальної допомоги ми також сприяємо у поновленні та оформленні документів, що посвідчують особу. Нерідко особи звертаються з проханням допомогти їм у судовому порядку вирішити питання місця проживання дитини після розірвання шлюбу між батьками і встановлення порядку участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо від дитини.
Складні життєві обставини, через які особи до нас звертаються бувають різні, вони можуть бути типовими, а можуть бути і вкрай неординарними, при цьому працівники ЗОЦСПД надають професійну та ефективну допомогу кожній особі, яка потребує нашого сприяння у їх вирішенні.
ЗОЦСПД співпрацює з громадськими організаціями. У контексті питання протидії сімейному насильству варто зазначити, що з січня 2013 року за підтримки Українського жіночого фонду та сприяння ЗОЦСПД обласною громадською організацією «Взаємодія» реалізується проект «Сім’я без насильства – майбутнє України», що спрямований на психологічну та юридичну допомогу жінкам, які постраждали від проявів сімейного насильства. В рамках проекту жінкам безкоштовно надається можливість отримати юридичні консультації, допомогу у складанні юридичних документів та участі у психологічних тренінгах.
Анна Тараненко,
провідний юрисконсульт
Запорізького обласного центру
соціально-психологічної допомоги
Духовне читання :
Ранкові
Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00
Вечірні
Щодня - 17:00