Проповідь у неділю 23 серпня, дванадцяту неділю після П'ятидесятниці
В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.
Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Христос і багатий юнак. Господи, що мені зробити, щоб унаслідувати життя вічне? Виконуй заповіді. Я їх виконую! Розумієте? Хлопець виконує і ще щось хоче. І Христос говорить: «Якщо хочеш бути досконалим, роздай своє майно бідним і йди за Мною». Але тут… Як роздати це майно? Його так багато! Воно таке любиме! Я з нього живу. Я ним хвалюся. Це моє, все, що маю, це моє життя. Це для мене найголовніше – по цьому майну і мене пізнають, мене за людину мають, тому що я заможний. Через це майно я багато дечого можу. А що може бути тоді, коли я втрачу це майно?
Сьогодні, коли людина втрачає майно, а не йде за Богом, вона стає алкоголіком, бомжом, опускається дуже низько. А коли віддає своє майно, або навіть втрачає його, але йде за Господом – де вона знаходиться? Знаходиться в молитві в монастирі. Тобто, людина і сьогодні може вибрати все так, як і за часів Ісуса Христа.
Господь говорить: «Де скарб ваш, там серце ваше!»
І тому, коли запиталися учні, хто може спастися, Господь їм сказав, що легше верблюдові крізь вушко голки перейти, ніж багатому у Царство Небесне.
Чи є багаті люди у Царстві Небесному? Є, і є багато. Чи є там бідні люди? Є, які пішли за Христом. А ті, які пішли за горілкою, які волочилися – напевно, їх там нема. Людина сама може зробити вибір і сама може оцінити своє життя.
Сьогодні також є багато людей, і те, що відбувалося у психології за часів Ісуса Христа, сьогодні відбувається те ж саме.
Ми ніколи не задумуємося: а звідки у такого молодого юнака це багатство? Ти багатий, але звідки ти взяв це багатство. Він встиг його вже заробити? Ні. Спадок від батьків. Але ми не знаємо, звідки це багатство у батьків. Може, батьки були розбійники, рекетири, може вони були корупціонери? Це майно попало йому, і йому здається, що воно йому належить. А може це майно належить тим людям, у кого їх батьки повідбирали? Ось як буває.
Як говорив Закхей: «Половину майна віддам убогим, а кого скривдив – віддам учетверо!». Але ми не бачимо від цього юнака, що він не те що роздати, він навіть поділитися не пропонує! «Я віддам, але щось собі залишу на прожиття!» – але ні!
Сьогодні такий час настав, що люди жертвують. Багато людей жертвують на церкву, на військо, на дрони, на медицину, жертвують на освіту, жертвують на підтримку старших людей, на дітей жертвують, їх освіту. А хто жертвує? Чи думаєте, що жертвують ті люди, які накрали? Через корупцію? Через бандитизм? Через всякі взятки? Ви думаєте, вони жертвують? Ні! Жертвують переважно ті, які чесно заробили ці кошти.
Зараз в Україні ви бачите, як мішками гроші крали. Ви думаєте, вони хоч копійку колись пожертвували? Ні! Вони навіть думають: «Ага, людина пожертвувала гроші, значить вона має гроші!». Вони її обкладають різними способами, щоб ще більше грошей в неї забрати. Вони шукають, в кого є гроші. Вони шукають гроші на ваших карточках, телефонують вам: «У вас проблеми. Скажіть, який номер вашої карточки, ми вам допоможемо». І допоможуть так, що у вас всі гроші пропали з карточки. І ви думаєте, вони у вас забрали і на щось пожертвують? Ні! Вони ці кошти для дітей своїх, купують своїм дітям за кордоном дачі, будинки, вілли, машини. Це все купують. А чи ці діти роблять якісь пожертви, навіть у тій країні, де вони знаходяться? Ніколи. Ніколи вони не зроблять. Бо це їх, це від батьків, це батьки так старалися!
Я колись розмовляв на цю тему з одним чоловіком: «Ну, він же не заробив ці гроші!». «Але ви знаєте, він, коли йому приносили ці гроші, як він боявся!». Страхом своїм заробив ці гроші. Нечесні гроші заробив страхом. Але страх – це не праця розуму, мозолів. Ця праця гріхом, злом була зроблена.
І багато сьогодні таких юнаків живе в нашій країні, всюди, а найбільше там, де при владі більше грошей, де більше розходів. І для них війна чим довше, тим краще, тим більше вони можуть щось взяти. А ті люди, які чесно працюють, це для них одним словом – «лохи». Вони їх за людей не вважають.
А Христос говорить: «Приходьте!». А вони не задумуються, що їм робити, щоб життя унаслідувати вічне. Навіщо?! Коли вони вже збагатилися, вкрали на десять поколінь вперед, як їм здається. Але це все пропаде. І можливо, в їх родинах теж знайдуться такі молоді люди, які зрозуміють, що їм це багатство не потрібне, бо, можливо, воно нечесне, воно забруднене сльозами, кров’ю і потом. Не їхніми сльозами. Не їхньою кров’ю. І не їхнім потом. А інших людей.
І ви знаєте, такі люди є. І я навіть таких людей знаю і в приклад їх поставлю. Був такий мільярдер Онасіс, який почав бізнес робити на наркоманії, алкоголю і став мільярдером, найбагатшою людиною в світі, і потім одружився з вдовою президента Кеннеді. Багатство, мільярди, але практично всі гинули, в катастрофах розбивалися – так Господь вів! І залишилася одна внучка. Яка працює на конюшні, бо любить коней. Вона сказала: «Мені нічого цього не треба, в мене нормальне життя, я насолоджуюся своїм життям, спілкуюся вільно з людьми, не переживаю, що в мене вкрадуть, що хтось в мене щось забере. Я працюю і для мого життя вистачає».
Оце людина, яка пішла за Христом, яка відчуває Христа і живе з Христом. І серед нас теж багато таких людей є. Які присутні в цьому храмі. І ті, які приходять рідко в цей храм. І ті, які далеко. Які заробляють стільки, щоб їм хватило, а віддають на потреби тим, кому найбільше треба. І нам треба цінувати таких людей, розуміти таких людей, засвічувати таких людей, обирати таких людей, просувати таких людей. Чого ми не робимо…
Тому коли ми бачимо людину, яка багато живе, ми не думаємо, чи чесно вона зоробила, чи не чесно. Думаємо – от людина вміє жити!
Кілька років тому мені довелося, до вторгнення, довелося спілкуватися з народним депутатом. І розказую їй, що там неправильно, там неправдиво – ви не розумієте, ця людина дуже успішна! Тобто, якщо вміє вкрасти – то людина успішна. Так вона оцінила. На сьогодні вона теж в ув’язненні, вона теж успішною хотіла бути. Але ж її люди вибрали, ті, які в більшості в церкву ходили. Вона успішна! Так, успіх в неї був великий. Була продавцем, а стала народним депутатом. Був фотографом, а став народним депутатом. Був бухгалтером – став президентом. Був коміком – став імператором.
Ну, чому ми не оцінюємо? Чому ми не заглядаємо в Євангелію, щоб оцінити себе і інших? Чому ми не поважаємо Слово Боже? Чому ми не навчаємося? Чому ми ніякої уваги не звертаємо на дітей своїх, що з них виростає, що з них може бути, як вони будуть давати оцінку тому життю? Чого вони навчаються? Більше зла, чи добра, якого є менше, але воно все-таки є. Чому ми стараємось виховувати за рахунок насильства, бо зло породжує ще більше зло. Чому ми стараємося виховувати в любові? Чому? І сьогоднішня Євангелія повинна нам відкривати цю любов. Тому що любов до багатства була, а любові до людини не було. І так сьогодні є.
Отож, слухаймо Євангелію, розкриваймо очі на Євангелію і живімо згідно з Євангелією.
Слава Ісусу Христу.
23.08.2026
Написати листа