Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Проповідь у неділю про блудного сина

В Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

Слава Ісусу Христу!

Неділя сьогодні називається за Євангелією, яка читається, - неділею про блудного сина. Згадайте, скільки є художніх творів, притч. Але ця притча, ця розповідь, яку розказав Ісус, є неперевершеною. Якби хотів якийсь письменник написати книгу про це, то, напевно, вийшов би грубий роман. А тут усе так коротко, і всі події так стисло описані. Але що ми повинні взяти з цієї Євангелії?

Ми повинні зрозуміти, що Ісус прийшов не для того, щоб змінити Закон, а для того, щоб доповнити Закон, поправити його, відлагодити той Закон, який вже трішки був знищений.

Почнемо з найголовнішого – Бог є Любов. І відносно цієї заповіді ми чуємо, як Ісус говорить: «Любіть своїх ворогів!». А тепер задумаймося, чи любимо ми своїх ворогів? Не любимо. А чи фарисеї любили своїх ворогів, римлян? Вони й своїх людей, котрі були митарями, не любили. І не любили вони тих, хто належав до інших партій – садукеїв, есеїв, їх вони теж не любили. Не любили самарян та інших. Вони любили тільки себе. А тут Ісус говорить, що вони повинні всіх любити.

Багато хто з нас думає, що розказана сьогодні притча, придумана Ісусом Христом. Це Він сказав і записав. Ні, ця притча була ще до Ісуса Христа. І цю притчу дуже добре знали фарисеї. Знаєте, чим вона закінчувалася? Коли блудний син приходив до батька, батько сказав: «Повертайся туди, звідки прийшов!». Так. Але Ісус цю притчу розказав зовсім по-іншому.

Чи ми б хотіли сьогодні чути ті слова: «Повертайтеся туди, звідки ви прийшли!»? Але ж ми їх говоримо. Ми говоримо тоді, коли йде війна на Донбасі. Ми говоримо їх тоді, коли йде конфлікт між батьками і дітьми. Між одним і іншим поколінням. Які ж ми фарисеї. Тільки любимо себе, і тільки любимо тих, хто нас любить, і страшно ненавидимо тих, хто нас не любить.

У недільній школі вчителька розповіла дітям цю притчу про блудного сина і запитує їх: «Як ви думаєте, кому найбільше не сподобалося повернення блудного сина?». Як ви думаєте, що сказали діти? Діти сказали: «Вгодованому телятку». Деколи і ми так само думаємо, як і ці діти. Так. Бо вони зрозуміли, що найбільше тут вгодоване телятко постраждало. І так деколи буває, що для нас це телятко, кішечка, собачка мають набагато більше значення, ніж наш брат чи сестра, які теж можуть бути сьогодні на вулиці, які теж можуть бути голодні. Голодні і в холоді через те, що вони також стали тими блудними синами і дочками. Чи не годиться і нам їх хоч по трішки повертати? Хіба і нам не треба все робити, щоб вони відчули покаяння, і зрозуміли, що вони через пияцтво, через наркотики, через страшну апатію, а, можливо, через хворобу вони так опустилися. Що їх теж батьки, брати, сестри чекають, щоб вони повернулися. Невже вони теж повинні свинячі рожки здобувати у тих сміттєвих баках? Я думаю, ні. Можливо, ми повинні щось робити.

Але ми ніколи не зробимо так, щоб усе було ідеально, бо ідеально – це тільки в раю. Але ми можемо цей світ наближувати. Бо Господь говорить: «Бідних завжди будете мати. А Мене – не завжди». Отож, пильнуймо за тим, щоб завжди Господь був з нами. Пильнуймо так, щоб у будь-який момент наша свідомість повертала нас так, щоб ми завжди навертались до Бога.

Ви знаєте, ми живемо у цьому світі, де є добро і зло. І деколи ми не можемо оцінити і зрозуміти, де добро. Чи в цього старшого сина, який кожного дня гарно працює на полі і збагачує себе і батька? Чи добро там у покаянні цього сина, який все розтратив? Бачите, Господь не дивиться на події нашого життя. Господь дивиться на моменти нашого серця. На моменти серця, яке воно є і як воно дозріває. Тому що не брата було шкода, а шкода було теляти.

І Господь показує нам, що Він дає нам цей світ – рослинний і тваринний. І ми бачимо тих хижих звірів, які завдають шкоди тваринам і навіть людям. Ми бачимо рослинний світ, і плодовиті рослини і бур’яни. Але Господь створив так, що усі повинні приносити користь. Одні більшу, а другі меншу. Багато є усяких злаків, багато є коріння, багато плодів, які ми купуємо в магазині, чи вирощуємо – і вони є корисні. І скільки є бур’янів, які заважають цим рослинам давати нам плоди. Але вчені говорять, що ті, які заважають, також несуть в собі ті ліки, які повинні лікувати, тільки ми не вміємо ними користуватися. Просто так нічого не буває.

Зараз карантин. Грип, віруси ходять, бактерії. І що, ми знищимо всі бактерії? Але ці бактерії є різні: одні для того, щоб людина жила, щоб її організм діяв, а є й шкідливі бактерії, які руйнують людину. Руйнують все. І для людей ці бактерії та віруси. Але що, якби їх взагалі не було в світі? Бог дає ліки, чи через пеніциліни, гриби, чи через розум, який направляє. І направляє до якогось правильного життя. Нічого у світі немає такого, що було б непотрібним. Все, що є у світі – воно від Бога. І все потрібне, тільки ми не можемо використовувати. Так само, як і вогонь, не завжди вміємо використовувати: скільки він дає тепла, і скільки у вогні гине. І воду ми не вміємо використовувати, бо скільки вода дає життя, і скільки у воді пропадає. І в усьому, що нас оточує, ми його просто, можливо, не вміємо використовувати.

І Господь сьогодні навчає нас, як ми можемо все використовувати і своє життя налаштувати. Тільки через покаяння. Тільки через зміну своєї свідомості. І сьогоднішня Євангелія є для того, щоб ми змінили свідомість і принесли покаяння, і навчилися цьому покаянню. Тому, що ті слова: «Батьку, згрішив я проти Неба і проти Тебе, і недостойний назватися сином Твоїм!» Які красиві слова для нашої молитви, щоб кожен з нас міг сказати перед своїми батьками, чи вони живі, чи вже не живі: «Батьку, згіршив я перед тобою». А ще краще, коли ми ці слова скажемо перед Батьком, перед Отцем Небесним: «Господи! Згрішив я перед Тобою і недостойний вже більше зватися сином чи дочкою».

Все це сьогодні ще говориться й про те, що син пішов у страшний блуд. І апостол Павло у своєму посланні сьогодні говорить про те, щоб ми трішки слідкували за собою. Бо кожного дня приходять люди до церкви, щоб отримати їжу, і знаєте, чому вони такими стали? Вони просто заблудилися. Вони просто потрапили у певний блуд. І вони такими стали.

Отож сьогоднішня Євангелія повинна прошити наш розум. Відновити його. Щоб ми остерігалися блуду і розуміли, що не менший блуд є і в старшого сина. Щоб ми одні одних могли приймати, терпіти і розуміти, що на нас усіх воля Божа. І всі ми брати і сестри у Бозі.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

16.02.2020

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа