Проповідь у неділю шосту після П'ятидесятниці. Про розслабленого
В Ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу.
Сьогодні ми читаємо Євангеліє про зцілення розслабленого. Про зцілення, яке було зроблене в Його місті, куди Він вернувся. Що ми бачимо в самій Євангелії, що ми чуємо в цій історії? Про те, що розслаблений багато-багато років страждав на цю хворобу, навряд чи це було щось тимчасове, щось випадкове, певно, багато днів він проводив у цьому стані, переносячи страждання. Що інше ми чуємо в цій історії? Прощення гріхів. Це й створює скандальну ситуацію з присутніми, які питають: "Хто Він такий, щоб прощати гріхи?". Тому що сумніваються, що Він - Бог, що Він є Господь, який має силу прощати гріхи. Так супроводжується чудо через якісь випробування, через якийсь біль, труднощі. І ось приходить день, коли ці труднощі зникають. День, коли зникає хвороба цього розслабленого. День, коли переможена смерть. День, коли з'являється надія на спасіння.
Так само і в нашому житті - є певні випробування, є певний шлях, який ми проходимо, надіючись на день, коли це закінчиться і це буде маленьке чудо для нас. Так само і ми зараз надіємось на закінчення цього великого випробування, яке ми маємо. Ми надіємося на маленьке чудо. Ми надіємось не тільки на Перемогу. Ми надіємось не тільки на те, що наші близькі почнуть повертатись до своїх домівок, своїх родин. Те, що переселенці повернуться у свої оселі і зможуть відновити своє. І ще надіємось, що буде трошки краще. Ми ще надіємось, що якісь проблеми будуть вирішені. Ми ще надіємось, що буде якийсь новий етап, світлий етап. І кожен бачить цей етап по-своєму.
Часто ми читаємо в інтернеті: "От прийдуть хлопці з фронту і наведуть порядок". Або має якась інша політична сила з'являтися". Схожа ситуація була минулого року в Туреччині: був великий землетрус і багато будинків в провінціях були зруйновані через те, що вони були неякісно збудовані, через те, що вони були збудовані в неправильному місці, було допущено багато помилок. І так само люди з цієї трагедії, коли загинули тисячі людей під завалами, так само говорили, що треба щось міняти. Треба припинити ліпити хатки з картону. Треба припинити ліпити їх де попало. Має бути порядок. Має бути якийсь шлях. І була так само надія на чудо. І ніби політики пообіцяли, що так буде. І ніби народ цього хотів. Але є одна проблема. У 1999 році був такий самий землетрус в Стамбулі. Так само падало багато будинків. Так само будинки були збудовані не відомо з чого. І найцікавіше - була статистика, що із 40 будинків вистояв один. Знаєте, чий будинок? Там, де жив забудовник. Цей будинок вистояв. І так само люди казали: "Треба щось міняти, має щось помінятися, маємо притягнути до відповідальності тих, хто це зробив". Але, як видно, нічого цього не сталося.
Тому це ізбавительство від цього випробування, часом є результатом того, як ми проходимо це випробування. Як ми приходимо до цього дня, коли це закінчується. Часто цей день, коли припиняється, є наслідком того, як ми усвідомлюємо свої гріхи, як ми їх приймаємо, як ми уповаємо на Господа, щоб Він нам їх розрішив. Мається на увазі, щоб Він їх нам простив. Але прощення є там, де є покаяння. Де є усвідомлення. Де є переосмислення. І преображення своєї свідомості. Тоді є шанс на це маленьке чудо. Тоді є шанс, що зцілення дійсно настане і буде продовжуватися. І буде новий світлий етап в нашому житті. Це вимагає зусиль, вимагає сили волі. Це вимагає самоусвідомлення і відповідальності.
І кожен раз, коли ми запитуємо, хто має зробити це чудо, треба дивитися в дзеркало: ми маємо зробити це чудо. Ми маємо зробити зусилля у своєму житті. Тому що і в нас є іскра Божа. І ми створені за образом і подобою. І ми творці, і ми творемо свій світ по-своєму. Ми не можемо створити світ, як Він створив, Господь Бог - з нічого. Але ми можемо щось у цьому світі творити. І ці будівлі, які не розвалюються. І ці церкви. І наше суспільство, яке б воно не було неідеальне. І цей дар - творення, - дар творити добро, а не тільки зло, бачити добро у цьому світі, вирощувати його, підтримувати, леліяти - це і є наш шанс на спасіння. Це і є той інструмент, той образ Божий в нас, та іскра, яка дає нам шанс до уподоблення Божественному, пізнання Божественного, і зробити своє місце у Царстві Небесному.
Слава Ісусу Христу.
16.07.2023
Написати листа