Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Просімо мудрості у Бога

Проповідь настоятеля церкви Св.Миколая о.Володимира Гошовського у п'яту неділю Великого Посту

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

Слава Ісусу Христу. 

У сьогоднішній Євангелії ми чуємо розповідь, як Ісус Христос наближається до Єрусалима. І говорить, що настає вже той час, коли Його видадуть, коли над Ним будуть знущатися, коли обплюють Його, уб’ють Його, а Він на третій день воскресне. Він розказує їм, своїм учням, які три роки з Ним ходять, які чують Його слово, яким Він все пояснює. І тут два учні – Яків та Іоан, сини Заведеєві, - підходять і говорять: «Учителю! Зроби так, що коли Ти будеш у славі (вони думали, як цар Соломон буде), зроби так, щоб один з нас праворуч сидів, а другий зліва сидів». Ось про що думали учні. Ісус Христос їм говорить, що Його чекає, а вони далі сприймають Його як царя і в це вірити не хочуть. Бо чому ж це так, Він більше всього робить, ніж цар Давид і цар Соломон, і Він незабаром увійде в Єрусалим і Його будуть вітати, сприймати Його як царя. Чого ж ми не могли б туди піти і міністрами там бути? Так думали.

А Ісус говорить їм: «Не думайте про це. Хто з вас хоче бути старшим, нехай буде слугою. Хто хоче першим бути, нехай буде як раб для всіх. Бо Син Людський прийшов не щоб Йому послужили, а послужити багатьом і тим самим спасти. Спасти кожну людину». Але цього не розуміли. Вони зрозуміли, чого вони просили, тільки тоді, коли вже побачили Його на хресті, на цьому троні слави Його, і побачили з одного і другого боку розіп’ятих розбійників. Отак завжди буває, коли не вистарчає мудрості. Або, так завжди буває, коли ми не розвиваємо свій розум. 

Знаєте, яка різниця між мудрістю і розумом? Мудрість дається від Бога, ми ще інколи кажемо, що мудрість від природи. Від Бога дається мудрість. І мудрими можуть бути навіть ті люди, які не мають ніякої освіти. У якомусь глухому селі можуть жити старенька бабуся, чи дідусь, у них нема освіти, але вони мудрі – у них є талант мудрості від Бога. Були певні обставини, - чи то батьки їх не розвивали, чи були війни, чи інші лихоліття, чи не було грошей на навчання, і вони не здобули освіти, розум свій не розвинули. Але мудрість у них залишилася. І деколи до них приходять за якоюсь порадою, і вони дають мудру пораду. Вони могли б щось мудріше сказати відносно закону, відносно тих принципів, які є в державі, але вони не можуть, вони лише ту мудрість, яка є від Бога, від любові інших людей, розказують. 

Але є ще те, що ми самі розвиваємо, розвиваємо, як своє здоров’я, розвиваємо, як своє багатство, добробут, - розум, який ми теж повинні розвивати, бо розум є складовою нашого життя. І якщо б ввести рангування, то, напевне, мудрі люди розум поставлять на перше місце. А потім щастя, здоров’я, радість, добробут і т.д. Ми ходимо в гості один до одного, на те є причина: чи то весілля, чи день народження, чи інші якісь свята, ми підносимо тост і бажаємо один одному – здоров’я, щастя, добробуту і всього-всього іншого. Та якщо знайдеться якась мудра людина і побажає розуму, отут і почнеться: «А що це він чи вона мені бажає! Розуму? Мене мають за дурного?» І зразу ми відчуваємо, як цей гріх гордості спрацьовує в людині, затуплює розум і серце озлоблює. Чому, коли бажають нам здоров’я, ми нормально це сприймаємо і не ображаємося? Ми не думаємо, що ми захворіємо? А коли нам добробуту і благополуччя бажають, ми хіба думаємо, що нас за бідних мають? А коли нам бажають щастя, то ми ж не думаємо, що нас за нещасних мають? Правда? Тільки розум нас зачіпає, і він так гарно прислуговує цьому гріху, гордості! 

Коли цар Давид був старий і вже помер, на його місце прийшов цар Соломон. Він мав усе від батька, і здоров’я, і удачу, і красу, і на той час мав розум, який через певну освіту, бо його навчали. Та коли почав керувати країною, то зрозумів, що того всього замало. Він звертається до Бога, і в молитві просить: «Боже, нічого не хочу, дай мені мудрості». І він отримує мудрість і отримує славу через мудрість. І з історії ми знаємо, який це був мудрий правитель. Але ми також спілкуємося з Богом, як і цар Соломон. Ми приходимо і вже, можливо, не ягня в жертву приносимо, а приносимо свічку і просимо: «Господи, дай мені квартиру, Господи дай мені машину, Господи, дай мені дачу, Господи, дай мені бізнес, Господи, дай мені, щоб у мене більше було, як у сусіда мого! Господи, дай мені все це». Але не так ми прохаємо про божественний розум і мудрість, - усього того, що нам треба, ми у Бога не просимо. «Чому я Бога буду це просити? Я що, настільки дурний, що буду у Бога це просити?» І діти маленькі, невже вони просять в батьків і в Бога мудрості і розуму? Чи просять вони мудрості і розуму у вчителів? Ні. Знаєте, що вони просять? Велосипед, комп’ютер, айфон. «Мамо, тату, от як ви мені купите це, я буду краще вчитися». І нема в дітей того, щоб сказати: «Підкажіть, зробіть так, щоб я був розумніший, щоб я був мудріший у цьому житті, щоб я щось осягнув». Діти так не кажуть. А чому вони так не говорять? Тому, батьки так само живуть, як ці ж діти, і інколи батьки ще гірші за дітей! Тому не можуть своїх дітей направити у житті. 

Ось ця проблема, яку сьогоднішня Євангелія відкриває нам. І ми бачимо, що ми навіть деколи отримуємо ці таланти від Бога, але ми їх губимо, ми їх нищимо, ми їх втрачаємо.

Чому сьогодні не підтримати тих дітей, які є талановиті? Чому їх не підтримати? Чому сьогодні є так, що ті діти, які не хочуть вчитися, їм стипендії платять? У тих, хто хоче треба вкладувати, треба підтримувати. 

Недавно я спілкувався з однією сім’єю з Німеччини. У них двоє дітей, молодший син розумний, гарний, а старша дівчинка від природи не така, хвора, - буває так. Що відбувається, коли таке трапляється у нас? Батьки вкладають все у цю хвору дитину, навіть якщо знають, що це нічого не допоможе, але вкладають. А на здорову дитину ні в освіту, ні в що не вкладають. Спілкуючись з тими батьками, я почув: «Ми вкладаємо все в молодшого сина, який розумний, який мудрий». Питаю: «А чому?» Відповідають: «Та тому, що ми не вічні. А ми хочемо таку освіту дати синові, такі знання, таке життя, щоб після нас, коли ми помремо, щоб він міг свою сестру утримувати». Розумієте? Це вже мудрість. 

Людина, коли без розуму живе – вона бідна. Коли без мудрості живе – це нещасна людина. Але Господь не хоче, щоб ми так жили, і Господь дає нам цю мудрість, яка б повинна розвивати нам наш розум. Ця мудрість вперше приходить до нас через молитву «Отче наш». Ця мудрість приходить до нас через Євангелію. Ця мудрість приходить до нас через псалми Давидові. Ця мудрість приходить до нас через притчі Соломонові, і через пророцтва, через Старий Заповіт. Ця мудрість приходить до нас через молитви Святих Отців, які ми читаємо в храмі. І ця молитва не для того, щоб ми щось попросили в Бога, а для того, щоб ми, поспілкувавшись з Богом, стали більш освіченими, більш розумними, а заодно і ласку в Бога отримали і стали більш мудрими. Ось для чого сьогоднішня Євангелія. 

І тому, слухаючи її, робимо висновки з нашого життя. Слухаючи її, поборимо гордість, яка в нас є. Люди мудрі, люди розумні, - вони приємні. Люди мудрі, люди розумні кожну людину можуть вислухати. А людина, наділена будь-якою владою, але не має мудрості і розуму, - подібна на того бика, що на іспанських стадіонах, на кориді. Так. Настільки ця гордість перетворює її на цього бика. І будь-яка правду, будь-яку любов, виражену у червоному кольорі, кольорі любові, кольорі жертви, вона сприймає, як тварина. І тому коли ви цьому бику розкажете – ти неправильно живеш, - у нього відразу червоні очі, і роги виростають, і він вас може затоптати. Отакий цей гріх гордості перетворюється у кожній людині в бика, виростають роги і вона нищить все. Він сліпий і нічого не бачить. Отака страшна гордість. І цю гордість важко подолати. Але можна з Божою ласкою і любов’ю подолати її. 

Амінь.    

Слава Ісусу Христу!

 

 

 

 

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа