Слово у день Покрови Пресвятої Богородиці

Слово у день Покрови Пресвятої Богородиці

Світлий празник – Покрова Пресвятої Богородиці! Він свідчить нам про велику славу, якою увінчана Пресвята Матір Божа на небесах. У цей день Вона явилась в небесній славі і люди побачили її і зраділи. Вона тримала в руках чудесну покрову, щоб показати, як Вона покриває від усякого зла і захищає людей. Подвійна радість для нас у цьому святі, одна у тому, що ми бачимо велику праведницю і страждальницю у земному житті, увінчаною такою небесною славою, а друга, що Вона, перебуваючи на небесах, уважно піклується про християн, про наслідників Сина Її і Бога.

І якщо Вона тішить нас Своїм захистом, Своїми явленнями, і раніше, і тепер, і завжди, повинні і ми, браття, Її тішити. Ми воістину можемо принести радість Пресвятій Богородиці. Ви питаєте як?

Якщо ми віруємо в Сина Божого і Сина Діви Марії, ми тішимо Богородицю.

Якщо ми любимо Його так, як Вона любить нас, ми тішимо Богородицю.

Якщо ми дотримуємось заповідей Христовий, цим ми тішимо Ту, Котра породила Господа Христа.

Якщо ми каємося в своїх гріхах, Вона радіє з ангелами і всіма небесними силами Божими. Бо сказав Господь: «... на небесах більше радості буде за одного розкаяного грішника, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, що не мають потреби у покаянні” (Лк.15,7).

Але якщо ми грішимо і не каємося, ми ображаємо Пречисту Матір Божу і бражаємо світлих Божих ангелів і всі праведні небеса. Яка нам користь від святкування? Яка нам користь від молитвенних зібрань і духовного падіння? Господь дивиться не на вуста, а на серце, і коли Він прийде судити світ, буде судити не слова, а серце. Якщо нечистими будуть наші серця, відкини нас, а якщо знайде наші серця чистими, сповненими милості і любові, прийме нас в Своє вічне Царство. Тому сказав старозавітний мудрець: «Найбільше від усього береженого бережи серце твоє, тому що воно джерело життя» (Пр.4,23). Якщо згниє серцевина дерева, чи довго проживе дерево? А людське серце гниє від гріха, і коли згниє, то людина перетворюється в тінь людини, і тягнеться по землі, доки зовсім не зникне.

Нехай не буде такого з вами, брати мої, щоб не перетворилися ви на тіні, але залишились людьми Божими, а якщо ви люди Божі, то і наслідники Царства Божого.

А про те, що праведники успадкують Царство Боже свідчить нам Пресвята Богородиця Своїм явлінням у славі і світлі, з Покровою Своєю, якою Вона покриває від зла усіх, хто звертається до Неї зі сльозами, молитвою і вірою. Вона явилась і Вона являється, являється не заради з’яви, а щоб відкрити духовні очі невіруючим, щоб вони дізналися про вічне життя і Царство небесне;

Щоб втішити засмучених, щоб знали вони, яка велика радість чекає на них в іншому житті;

Щоб підтримати малих і немічних, щоб з радістю йшли земним шляхом і увійшли в царство;

Щоб підбадьорити тих, хто кається, що не спіткнулися вони на шляху покаяння, але вистояли і спаслись;

Щоб кожну краплю крові Сина Свого оплатити спасінням багатьох і багатьох людських душ;

Щоб за кожну краплю крові Сина Свого відгородити від загибелі тисячі і тисячі людських душ, бо дорогоціння, браття, Кров Сина Божого, пролита за людей. Горе тим, хто знехтує цю дорогоцінну кров, вічна мука буде їм справедливою нагородою. Блаженні ви, хто шанує цю кров і нею спасається добровільно і свідомо, нагородою буде вам життя вічне. Воістину дорогоцінна Кров Сина Діви Марії. Всі люди від початку до кінця світу, навіть, якби їх було стільки, скільки травинок на землі і пісчинок у морі, можуть спастися цією Кров’ю. Але, на жаль, не всі спасуться, а тільки ті, хто хоче, а хто не хоче, будуть відкинуті, бо зневажили ціну, якою викуплені.

Нікого не зневажайте, браття, нема на землі людини, за котру Син Пречистої Діви не дав Своєї дорогоцінної Крові. Якщо хтось сам зневажить Кров, якою викуплений, сам буде відповідати за свою погибель, але нехай ніхто з вас не буде причиною нічиєї погибелі. Якщо ви зневажаєте людину – зневажаєте Кров, пролиту Христом за її спасіння. Старайтеся наставити грішника і зміцнити його у вірі, і якщо зумієте, здобудете брата і співнаслідника у Царстві Христовому. Праведника хваліть, грішника виправляйте, того, хто кається – підбадьорюйте. Але так само, як брудна вода не може відбілити заплямоване полотно, так і грішник не може очистити другого грішника, доки себе не очистить. Тому застерігає Господь – Зціли себе сам! Якщо хочете виправляти інших, виправте себе, а тоді про інших дбайте. Це закон Христовий.

Так ви потішите Пресвяту Богоматір, Котра тішить нас безперервно. І оберігає від напастей, і молиться за нас Богові, і ніжить, як матір дітей своїх, і горить бажанням, щоб усі спаслись і увійшли в Царство Сина Її.

Богу нашому слава і хвала, а вам мир і здоров’я, і радість, і благословіння на віки вічні. Амінь.

                                                 Святитель Микола Сербський (Велимирович)