Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Своїм життям маємо стати свідченням Євангелії

Христос Воскрес.
Сьогоднішня неділя називається Антипасха. Додається префікс анти-, він не завжди означає "проти", як правила наші говорять, ми використовуємо префікс анти- коли вказуємо на щось, що суперечить чомусь. Але цей префікс в давньогрецькій мові означав щось, що знаходиться навпроти, щось, що слідує за чимось. Так само і ця неділя називається - після Пасхи, антипасха, отже, треба шукати якогось іншого сенсу.
 
Також ця неділя називається Фоминою неділею, неділею апостола Фоми, Фоми невіруючого. У нашій мові є навіть сталий вираз "Фома невіруючий", ми його вживаємо, коли хтось не довіряє, коли комусь треба довго пояснювати, коли когось треба довго переконувати - ми називаємо Фома невіруючий. І при цьому зазвичай ми згадуємо про апостола Фому, який каже: "Поки я не побачу Його рани, поки я не побачу Його проколені руки, Його проколені ребра - не повірю! Поки я сам це не побачу, поки не переконаюся". І в кінці цього зачала Христос стверджує: "Блаженні ті, хто не бачили, але увірували!". 
 
Так само як і ми: ми не бачили Його ран, ми не бачили Його Самого, ми читали Євангелії, передання, свідчення тих, хто бачив. Ми читали лише ці книги і ми бачили цю традицію, яка живе в Церкві. Ми читали про чудеса, створені Його святими, праведниками, ті, які є в основі нашої традиції, ті, які становлять Церкву. І цим підкріплюється наша віра. Також ми маємо свій особистий духовний досвід. Досвід Божого провидіння у цьому світі. Є певний досвід спілкування з Господом через молитву, через наше життя. І цей досвід також стає в основі нашої віри. Так само він вибудовує нашу віру. 
 
Але оця ситуація - коли Фома невіруючий все-таки вимагає свідчень, коли в нього є питання, - чи це правильно? Чи Ісус Христос його сварить за це, чи наказує, чи докоряє йому? Чи, можливо, проганяє його? Ні, Він дає йому те, що він просить. Він дає йому ці рани побачити, дозволяє їх торкнутися, дає йому те, що він запитував. 
 
І так само і в нашому житті буває так, що якісь люди, які не завжди сприймають те, що ми віримо, мають якісь сумніви. Або люди, які перший раз приходять до церкви і мають також багато запитань: чому це, чому це так, а не інакше, що це означає, чому це так робиться? Багато запитань. Багато запитань, які би нас роздратували, тому що хтось сумнівається у тому, в що ми віримо, що є для нас істина. Але не ці питання є проблемою. Проблема, коли немає відповідей. Проблема, коли немає цих ран, які можна показати. Проблема, коли безвір'я залишається безвір'ям. 
 
Як говорить саме вчення про нашу Церкву, Церква - це є Тіло Христове. Ми є Тіло Христове. Ми маємо бути свідченням, ми маємо бути відповіддю для цих людей, для тих, хто має запит. Наше життя має бути відповіддю. Ми маємо нести рани Ісуса Христа. Ми маємо нести Його Хрест своїм життям. Ми маємо давати відповіді цим людям. Щоб була відповідь на всі запитання, всі сумніви, на все невір'я, яке є в цьому світі. Щоб ці люди також ішли до спасіння. І дуже велика проблема, що цих відповідей немає. 
 
Чи завжди наші церкви мають цю відповідь? Тому що відповідь не завжди є відповідь інтелектуальна, це не просто відповідь на запитання конкретне, чи скільки є Євангелій, чи скільки було апостолів, хто такі були апостоли. Часом людина приходить в церкву і шукає відповідь в пошуках благодаті, в пошуках любові, чесності. Це не поясниш словами. Не можна посадити людину за стіл, відповісти, щось довести, прочитати лекцію, процитувати афоризми святих отців, цитати з Святого Писання. Такі речі пояснюються життям, пояснюються власним прикладом. Пояснюються нашими діями. Пояснюються нашим життям в церкві, життям християнина. І тоді буде свідчення, коли християнин - буде дорівнювати чесній людині.  Коли будуть знати, що людина, яка ходить в церкву, ніколи не збреше, це людина, яка ніколи не дасть хабарів і не візьме хабаря. Це людина, яка має уявлення про елементарні правила поведінки, вихованість і порядність. Це людина, яка нікого не підставить, нікому не заздрить. Це людина, від якої не почуєш нічого, що могло б трактуватись як ненависть до людини іншої культури, чи раси, чи національності, чи іншої релігії. 
 
І тоді, коли християнин буде синонімом цього всього, коли дійсно буде нести любов у суспільство, коли він дійсно буде нести світло, тоді буде відповідь. Тоді не буде проблеми з питаннями. Тоді цей Фома, яких так само багато в нашому суспільстві, Фома невіруючий, Фома запитуючий, Фома шукаючий, а значить - Фома мислячий, - він також стане частиною церкви. Він також буде з нами. З нами, такими самими Фомами.
 
Не треба думати, що ми суперміцні в нашій вірі. Ми так само запитуємо, так само, як цей Фома, шукаємо відповіді, і так само маємо не соромитися цього питання. Не маємо соромитися тих моментів, в які виникають якісь сумніви. Проблема не в тому, що є питання, проблема, що ми не хочемо шукати відповідь, або й не знаходимо. Або неправильно формулюємо запитання. А запитання саме по собі завжди пошук. Це свідчення того, що ми мислимо. Це свідчення того, що ми шукаємо. Це свідчення того, що ми відчуваємо цей вакуум всередині, відсутність чогось. 
Ми маємо це заповнити Богом. Любов'ю до Бога. Вірою нашою. 
 
І це відчуття, цей запит, це вже перший крок. І ми не маємо соромитись зробити цей крок. Ми маємо шукати. Ми маємо пояснити тим, хто з нами шукає. Шукати самим свідчення, шукати саме з Євангелія, але й ставати для когось свідченням і Євангелієм. Своїм прикладом і життям. 
 
Слава Ісусу Христу. 
23.04.2023
 
Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа