Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Треба часом сісти і задуматися: чому це нам прощається?

В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Амінь. 
Слава Ісусу Христу!
 
Що таке талант і що таке динарій?
Талант – це є міра ваги, а динарій – це була форма валюти на той час на території Палестини, на території усіх колишніх регіонів, які входили спочатку в імперію Олександра Македонського, а пізніше його наслідників. Чому дорівнює талант? На той час у Палестині ця міра дорівнювала близько 58 кілограм. Ця міра різнилася від місця до міця. Наприклад, талант єгипетський відрізнявся від таланту вавилонського. І це все було визначено місцевою владою, місцевими царями, господарями. Що є десять тисяч? Десять тисяч – це найбільше число грецької грецької мови, яке позначалося словом міріада. Так само як і в українській мові, коли поети хочуть описати щось незліченне, безмежне, наприклад, «міріади зірок», використовують слово міріада. А динар це, як я вже казав, була форма валюти, форма грошей. І один динар – це була платня працівника виноградника або поля за день. Тобто, сто динаріїв, які був винен товариш цього слуги, це була платня десь за 100 днів праці. 
А хто є цей Господар? Цей Господар є Господь Бог, який прощає нам щось безмежне, який прощає нам наші гріхи. Який прощає нам наше невігластво, нашу жорстокість.
Він як Господар змилостивився над нами: воплотився, взяв наш гріх на Себе. І навіть коли люди, Його творіння, Його розпинали, Він казав: «Прости їм, Господи, бо не знають, що вони творять». Навіть тоді Він нас прощав.
Хто цей слуга невірний? Дуже часто це ми, тому що нам дуже важко прощати щось. Ми часто говоримо про любов, про милосердя, про милостиню, про те, що треба мати міцну віру, про те, що треба знати заповіді, про те, що треба дотримуватися тих заповідей. Але коли питання доходить до прощення, всім стає важко про це говорити. Тому що, певно, в кожного з нас є така річ, маленька чи велика, яка сталася колись давно чи зовсім недавно, яку нам важко простити. 
У кожного з нас є людина, з якою наші стосунки ще не визначені. І можливо б там мало з’явитися прощення і заповнити цей вакуум, але щось нам дуже заважає, дається. Важко дяється, тому що є гординя. Важко дається, тому що є озлоблення, образа. Важко дається, тому що часом є розчарування. І все це не лежить просто так у нашому серці – воно росте, накопичується. І потім вже і іншу людину нам важко простити, і вже на інших людей нам важко дивитися з милосердям. 
Про що ця притча? Ця притча не тільки про те, як давати прощення, але ще і про те, як його приймати. Коли ми читаємо цю притчу, що ми очікуємо від цього слуги? Ми очікуємо, що його життя зміниться. Ми очікуємо, що він буде ставитись до своїх друзів, до людей, які його оточують, інакше. Йому пробачили безмежність – так само, якби нам зараз пробачили трильйон доларів. Хіба наше життя не змінилося б? Нам здається – так, змінилося. Але ще скільки б нам зусиль довелося докласти, щоб воно дійсно змінилося. 
Пам’ятаєте, у Достоєвського в його творі «Ідіот» є сцена, де князь Мишкін розказує про переживання засудженого на смерть, як його ведуть на ешафот і він думає, що якби зараз мені дали жити, я б ні одної секунди свого життя не потратив, жодної хвилини. Все би використав, все би старався використати з любов’ю і розумом. А потім, коли він закінчує свій монолог, його питають: «І як він? Ви його помилували, він достойно прожив своє життя?» Він каже: «Ні». 
Так само цей слуга. Йому пробичили, але він не задумався, чому йому пробачили, що з ним сталося? Що він подумав? «Удача! Повезло нарешті в житті!» Не важливо, як сталося, головне, що повезло. Так само якби він знайшов 5 гривень на дорозі: чому вони там лежать? Хто їх загубив? Можливо, хтось їх шукає. Мені пощастило в житті!
Коли ми приймаємо чиєсь вибачення, коли ми приймаємо чиюсь ласку, ми маємо задумуватися: що відбувається? Тому що в цей момент відбувається маленьке чудо. Тому що слово «вибач» від цієї людини, це результат роздумів, це результат самозречення, це результат приниження своєї гордості. Якби ми кожне вибачення, кожну ласку приймали як маленьке чудо, то і ми б уже до своїх винуватців не так ставилися. Тоді вже б і ми не душили їх і не вимагали тих сто динаріїв, але сприймали світ через призму цього милосердя. 
А що казати про те велике пробачення, яке ми отримали і отримуємо від Спасителя нашого – прощення наших гріхів! Прощення нашого буття безпутнього, всього того, що ми створюємо навколо себе. Ми створюємо чудові речі, але ще дуже-дуже багато ми створюємо дурниць. І не тільки в навколишньому середовищі, а в нашому суспільстві, в нашому житті. Помножуємо гріхи, помножуємо невігластво, грубість, ненависть. І нам це прощається. 
Але нам треба часом сісти і задуматися: чому це нам прощається? І чи можливо це  прощення нашого ближнього, який також створений за образом і подобою Божою, буде цим кроком назустріч до Господа? Тому що неможливо любити Господа, не люблячи свого ближнього.
Слава Ісусу Христу. 
 
05.09.2021
 
Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа