Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Треба позбавитись зайвого, щоб прийняти хліб вічності 

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Хто з нас не вчився? І багато присутніх дітей, і дорослих, які мають дітей, розуміють, як важко інколи дається навчання. Завжди є якісь перепони. Для дітей перепонами є різні розваги. Для того, щоб вчитися в школах намагаються прибрати все зайве, щоб не заважало дітям вчитися. Так само і в кімнаті, де дитина вчиться, є багато різних спокус:  телевізор, інтернет, «фейсбук», різні комп’ютерні ігри – чого тільки немає. І все це спокушає кожну дитину, спокушає її не вчитися. Щоб дитина вчилася, батьки стараються позбавити її оцього всього зовнішнього, що спокушає її. Тому що коли ви говорите про одне, а дитина дивиться на інше – її серце не там і не про те, про що ви говорите, а там, де вона бачить, як за вікном діти граються, або там, де іграшки. Як важко усе це зробити так, щоб дитина могла навчатися.

Як важко деколи і нам створити таку обстановку, щоб і ми могли чогось навчатися. Ми приходимо в храм і нам інколи заважає молитися те, як діти поводяться. Нам заважає молитися те, як хто одягнутий, хто як пройшов по храму. І багато-багато дечого нам заважає молитися. Нам заважає молитися в храмі навіть побут, який у нас вдома. Коли починається євхаристичний канон і більше тиші, і більше уваги, то в цей час ми можемо подумати: «чи виключив праску, як ішов в храм, чи ні?», «вимкнув газ на кухні, чи ні?», «закрив квартиру чи ні?», і багато іншого, що ми обдумуємо. Тобто, ми насичені усякими різними предметами, і всякими подіями, які нам заважають сприймати Бога.

І ось Мойсей, коли виводив людей, усі ми знаємо, 40 років у пустелі. Дивно нам, що у пустелі. Чому він їх там водив? Та міг піднятися вище, міг піднятися сюди, на територію Києва, вже не говоримо про територію Греції, Балкан, де гарний клімат, хороша природа. Але ні – в пустелі. Це означає: щоб людей чогось навчити, треба створити середовище, таку собі пустелю. У цій пустелі має бути той засіб, з чого ми навчаємо – книжка, приладдя, яке потрібне для навчання, і все. Так само ми створюємо храми. Слово Боже і навколишня, як ми навчилися говорити – «наочна агітація»: ікони, які розкривають суть Слова Божого і нашої віри.

І ось Ісус Христос теж зустрічається з людьми, на пустельному, не заселеному місці. І там їх навчає. Людей багато – біля п’яти тисяч чоловік, без дружин і дітей. Якщо кожен чоловік прийшов з дружиною і дітьми, то це вже було п’ятнадцять тисяч. А у той час сім’ї були багатодітними, то ми можемо уявити, що там і тридцять тисяч, і сорок, і п’ятдесят тисяч могло бути. А вже настає пізній час, і учні говорять: «Відпусти народ, бо місце тут пустельне, нехай ідуть в місто і куплять собі харчів». Ісус говорить: «Ви дайте їм їсти». «А в нас тільки п’ять хлібів і дві риби». І Він взяв тих п’ять хлібів і дві риби, благословив і сказав роздати всім, і всі їли, і ще дванадцять великих кошиків залишилось усяких крихт.

І так людям сподобалося, щоб вони завжди їли цей хліб і цю рибу. Так їм сподобалося, як і тим, що за часів Мойсея їли в пустелі манну небесну, і якщо не було що пити, то зі скелі вода текла і вони її пили. Так все це сподобалося.

Але сьогодні ми теж прийшли в пустельне місце. Так. Але не п’ять тисяч чоловік прийшло. Бо якщо храм, у якому ви зараз знаходитесь, порівняти із сусіднім базаром, то цей храм є безлюдним місцем. Там усе за гроші, там хліб за гроші, а тут Господь творить чудеса. Він перетворює хліб у Тіло, і вино в Кров. Він перетворює цей шлях, який веде нас до життя вічного. І Він говорить: «Хто їсть тіло Моє і п’є Мою кров, той має життя вічне».

Чи ви можете назвати сьогоднішній базар пустелею? Ні. Бо там деколи пройти неможливо. А чи можете назвати пустелею храм? Так. Тому що тут нічого вас не спокушає. А там завжди щось буде спокушати, навіть те, що вам не треба, але воно буде спокушати так, що вам буде його хотітися. Отак як діти готують уроки і їх все вдома спокушає і треба це зайве прибрати вбік, так само і в храмі, і на молитві, тоді, коли ми щось пізнаємо, треба позбавитися зайвого, зробити пустелю. Хоча б почистити від цього сміття свої душі. Тобто, коли я говорю «сміття», то маю на увазі гріхи, які в нас є.

І прийняти Тіло і Кров Господню. Прийняти хліб, який дає життя.

Той хліб, який творить людину для вічності.

Той хліб, який приводить нас у щасливе життя.

Вічне життя.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа