Українська Православна Церква Київського Патриархату
Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая Запоріжжя

Зустріньмо Пасху з вдячністю

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Амінь!

Слава Ісусу Христу.

Рік почався дивно: тепла зима, прохолодна весна, подекуди в деяких регіонах ще випадає сніг, і цей рік продовжує бути дивним, незвичним, важким. Ось і наближається свято Пасхи і ми навіть не знаємо, як ми будемо його святкувати. Можливо, цього року нам прийдеться святкувати його вдома. І обставини, в яких ми будемо святкувати, також дивні і незвичні. Це не перший раз, коли Пасха святкується в таких обставинах. Це не перша епідемія на цій планеті. Це не перша епідемія, яку знала Церква, яку знало християнство.   

Можна взяти за приклад епідемію, яка відбулася у ІІІ столітті і відома в історії як Кіпріанова чума. Назву ця чума отримала від святителя і отця Церкви святого Кіпріана Карфагенського, тому що саме з його праць, з його текстів ми маємо найбільше відомостей про цю пошесть, а потім, у подальшому - з текстів, які написані його дияконом Понтієм і з текстів ще одного отця Церкви Діонісія Олександрійського. Тоді також були дуже важкі обставини. Можливо, навіть важчі, ніж зараз. І смертність була набагато вищою, ніж зараз. А ще, крім того, що була страшна епідемія чуми, яка тривала десять років, до цього була ще велика війна і християнська церква в той час зазнавала страшних гонінь.

Але навіть за таких обставин святі отці пишуть про стійкість віри. Пишуть про єдність. Пишуть про милосердя, пишуть про безстрашність тих християн, які переживали цю страшну напасть. Святий Діонісій Олександрійський пише про те, що навіть під загрозою зараження, під загрозою смерті християни йшли і допомагали своїм ближнім, доглядали за ними, навіть коли була загроза для них більша, ніж для тих, хто вже хворів. Він описує такі випадки, коли той, хто доглядав, заражувався і помирав, а той, хто був доглянутий – виживав. І таким чином той, хто доглядав, жертвував своє життя заради свого ближнього. Святий отець Діонісій Олександрійський пише про те, що і Пасху їм довелося святкувати де прийдеться, де їх застало свято: вдома, в дорозі, на кораблі, в полі. Про це він пише у своєму пасхальному посланні.

Тому і нам не треба питати себе: «Де я буду святкувати Пасху?». А нам треба питати себе: «Де буде святкувати Пасху та медсестра, яка зараз доглядає за хворими, той лікар, який зараз, ризикуючи життям, робить все, щоб допомогти нужденним, той офіцер поліції, який змушений розшукувати по місту тих, хто не дотримується карантину і втікає з ізоляції. І ще багато-багато хороших людей, які, ризикуючи життям, виконують свій обов’язок і залишаються в тих місцях, де найбільший ризик зараження.

І, підходячи до цього свята, готуючись до нього, нам треба підійти до цього свята з думкою про них. І згадкою про них у наших молитвах. Тому що вони також мають родини, кожен з них також повертається додому, де є маленькі діти, літні батьки. І нам треба навчитися бачити їхні турботи про нас. Прийняти їхні турботи про нас і бути вдячними.

Ще раз Господь Бог посилає нашому поколінню випробування, у якому так багато людей, більшість населення завдячують і залежать від невеликої кількості людей. І будемо надіятися, що цього разу ми винесемо з цього урок.

Урок про вдячність.

Урок про милосердя.

Урок про любов до тих, хто піклується про нас. Хто жертвує своїм життям заради нас. Хто виносить небезпеку і тяготи задля того, щоб ми мали життя. Задля того, щоб наші діти мали життя.

Тому треба прийняти їхнє піклування про нас. Прийняти з вдячністю і взаємністю.

Амінь.

Слава Ісусу Христу.

Духовне читання :

Розклад Богослужінь

Ранкові

Будні - 8:00
Неділя - 8:00 і 10:00
Свята - 9:00

Вечірні

Щодня - 17:00


Сайт релігійної громади Церкви Святого Миколая

Запоріжжя, проспект Ювілейний, 1

Тел:   067 74-21-622

  Написати листа